Про що може говорити поезія після жахіть масового знищення людей. Пауль Целан і його “Фуга смерті”

0
23

Літературні критики називали Пауля Целана творцем “абсолютного вірша” і винахідником “мови оніміння”, найвизначнішим австрійським поетом XX століття, а також одним із найкращих європейських поетів повоєнного часу. Народився поет і перекладач єврейського походження в українських Чернівцях, які тоді були в складі Румунського королівства.

Пауль Целан пережив жах Голокосту, або Шоа , і втратив у німецьких концтаборах усю родину.

Шукаючи мову для того, щоб висловити свій огром болю, він пише “Фугу смерті” — одну з найвидатніших поезій століття. Письменник показує, про що може говорити поезія після жахіть масових убивств. Він зберігає історію страждань закатованих після їхньої смерті.

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Суспільне Культура розповідає біографію Пауля Целана, говорить про його найвизначніший вірш та значення постаті для України.

Життя Пауля Целана

Пауль Лео Анчель, згодом відомий як Пауль Целан, народився 23 листопада 1920 року в родині німецькомовних євреїв у Чернівцях. Своє літературне ім’я він утворив, переставивши склади прізвища в його румунській транскрипції — An-cel і Cel-an.

Чернівці — мультикультурне місто із розмаїттям етносів, релігій і мов — на момент народження Пауля після розпаду Австро-Угорської імперії відійшло до Румунії.

Дитинство та юність Пауля припали на міжчасся двох світових воєн — але саме тоді він застав пишний розквіт культури й багатство національних традицій у рідному місті.

“Чернівці колись вважалися таємною поетичною столицею Європи, тут жили і працювали геніальні літератори, згадки про яких було насильницьки вилучено з історії Буковини з приходом румунського режиму, а потім — радянської влади”, — розповідає кураторка поетичного фестивалю Meridian Czernowitz Євгенія Лопата.

Пауль Целан в дитинстві і юності. Біографія, цікаві факти
Пауль Целан у дитинстві та юності. Фото: Державний архів Чернівецької області та Видавництво 21

Спочатку юнак відвідував початкову школу з німецькою мовою навчання, потім єврейську народну школу, гімназію з румунською мовою навчання і врешті ліцей, де викладали давньогрецьку, латину, англійську, французьку та румунську мови. Саме так Пауль став поліглотом і згодом завдяки його майстерним перекладам з англійської, французької, російської, італійської, румунської, португальської, івриту та ідишу по-новому зазвучали твори Вільяма Шекспіра, Поля Верлена, Ґійома Аполлінера й багатьох інших письменників.

Пауль Целан продовжив навчання у медичній школі французького міста Тур, однак освіту перервала Друга світова війна. Майбутній письменник повертається на батьківщину і студіює французьку та російську філологію у Чернівецькому університеті.

Але війна докотилася й до Чернівців. Разом із десятками тисяч євреїв Целан стає жертвою нацистських переслідувань і проходить жахи Голокосту: чернівецьке гетто, примусові роботи в румунському трудовому таборі, а також втрату усіх родичів, включно з батьком і матір’ю, які загинули в концтаборі на Вінниччині.

Біографи Пауля Целана стверджують, що він до кінця життя відчував провину за те, що не зміг якимось чином врятувати своїх батьків. Ця трагедія згодом відобразиться в Целановій поезії.

Після перемоги над нацистською Німеччиною і встановлення радянської влади у Чернівцях Целан пристосовується до нових умов життя: вивчає російську мову і працює перекладачем.

Але нові порядки Радянського Союзу не приходяться йому до душі й у 1945 році Целан відновлює своє румунське громадянство, таємно перетинає кордон і оселяється у Бухаресті. Там він працює у видавництві “Російська книга”, перекладає румунською російську прозу, а також саме там уперше повноцінно звучить літературне ім’я Пауля Целана.

У 1947 році в авангардистському журналі “Агора” опублікували три його вірші, підписані тоді ще нікому не відомим прізвищем “Целан”. Того ж року в журналі “Сучасність” був надрукований найвідоміший вірш поета “Фуга смерті”, який у перекладі румунською називався “Танго смерті”.

Пауль Целан біографія. Поет Голокосту
Пауль Целан. Фото: Музей “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”

Після того, як Целан відчув політичний дискомфорт у Румунії, де також встановився тоталітарний комуністичний режим, він переїхав до Австрії, адже мав право на австрійське громадянство як нащадок громадян Австрії і як жертва Голокосту.

У Відні він видає свою першу поетичну збірку — “Пісок із урн”, наклад якої згодом повністю знищує, адже виявляє у книзі багато одруків. Письменник переїжджає до Парижа, де мешкає до кінця свого життя. Там він видає поетичні збірки “Мак і пам’ять” (1952), “Від порога до порога” (1955), “Мовні ґрати” (1959), “Диктат світла” (1970), “Рештка снігу” (1971) та інші. У Франції завершує освіту, стає доцентом Сорбонни і бере шлюб із художницею Жизель де Лестранж, у пари з’являється син Ерік.

Целан працює перекладачем, виступає з лекціями в Сорбонні, але у своїх листах із Парижа поет неодноразово писав, що, можливо, було б краще йому залишитися “під буками своєї вітчизни”. Рідне місто Пауль Целан називав “мій Чернівецький меридіан”.

Самотність, потрясіння часів війни, апокаліптичний жах Голокосту не відпускали Целана і зрештою підкосили його. “Уповільнений геноцид” у його житті призвів до того, що 20 квітня 1970 року Целан закінчує життя самогубством, кинувшись із паризького мосту Мірабо в Сену.

Пауль Целан, поезія Фуга смерті, Голокост
Пауль Целан. Фото: Музей “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”

Про поезію Целана “Фуга смерті”

“Фуга смерті” — центральна поезія у творчості Целана, яка має міжнародний статус одного з найважливіших віршів, які вшановують пам’ять жертв Голокосту. Поезія також є “найбільш знаменитим віршем класичного модернізму”, а біограф Целана Вольфганг Еммеріх стверджує, що “«Фуга смерті» є, мабуть, віршем століття”.

Тло поезії — концентраційний табір, у якому утримують євреїв. Герой вірша — німець, наглядач у концтаборі, який має блакитні очі — відповідно до ідеального образу нациста, представника “арійської раси”. Цей чоловік несе смерть — він “хапається заліза в кобурі”, “влучає свинцевою кулею”, “свистить на євреїв”, “грає зі зміями”.

Наглядач постійно пише листи Маргариті, своїй коханій із золотою косою. Образу Маргарити — німкені, яка мирно живе десь у Німеччині, не знаючи про те, чим займається її чоловік, — протиставляється образ Суламіф, яка символізує єврейський народ. Суламіф — старозавітне ім’я коханої царя Соломона, якій він, за легендою, присвятив Книгу Пісень. Коси Суламіф у вірші Пауля Целана попелясті — вони присипані попелом жертв чи дочасно посивілі.

Одна з ключових метафор твору — “чорне молоко”. Біле від природи, воно набуває кольору жалоби, з цієї метафори розпочинається кожна віршована строфа. Також це паралель зі Святим Письмом: у Старому Завіті Господь пообіцяв єврейському народові “край, що тече молоком та медом”, де його обраний народ не знатиме горя. “Чорне молоко” страждань є протиставленням.

Пауль Целан Фуга смерті
Ілюстрації німецького художника Ансельма Кіфера до “Фуги смерті” Пауля Целана. Картина зліва — “Маргарита” (1981), справа — “Суламіф” (1983).

Наглядач-смерть наказує своїм бранцям співати і грати до танцю у той час, коли інша частина ув’язнених євреїв копає собі могилу. Постійні повтори і плинна мелодика вірша, яку використовує Пауль Целан, натякають на неперервність цього страшного ритуалу. За допомогою монотонних повторів поет вводить читачів у своєрідний поетичний транс, який створює дисгармонію і контраст із жахливими картинами страждань.

Музика і співи на фоні копання могил і диму крематорію, здавалося б, абсурдні апокаліптичні картини, але вони мають реальну основу. Колишні в’язні, яким вдалося вижити, свідчили, що в деяких таборах наглядачі-нацисти формували оркестри з бранців, які грали, зустрічаючи поїзди з новими полоненими та під час роботи газових камер і копання могил.

Усі твори Целана, за винятком кількох, написані німецькою мовою — рідною для нього з дитинства.

“Один із найпоширеніших трюїзмів, на які натрапляє той, хто починає вивчати біографію Пауля Целана, — це те, що він писав мовою убивць власної матері, проте поставив собі надзавдання змінити її — цієї мови — природу і таким способом позбавив німецьку літературу страшного повоєнного оніміння”, — пише про це письменниця Катерина Калитко.

Цитата з вірша “бо смерть — це з Німеччини майстер” перетворилася в Німеччині на сталий вислів. Вірш “Фуга смерті” показує, про що може говорити поезія після жахіть масового знищення людей: він зберігає історію страждань закатованих після їхньої смерті.

  • Прочитати поезію “Фуга смерті” у перекладі Миколи Бажана і Петра Рихла можна тут.

Пауль Целан і Україна

Про те, як спадщина Целана існує та обговорюється в Україні, для Суспільне Культура розповів перекладач та упорядник 10-томного українського зібрання поезій Пауля Целана, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Петро Рихло.

“Целан віддавна присутній в українській культурній свідомості. Його вірші перекладав ще у 1970-ті роки в радянських таборах Василь Стус, проте ці переклади з’явилися тільки посмертно в п’ятому томі зібрання його творів. Вперше поезії Целана були опубліковані українською мовою в журналі «Всесвіт» у 1978 році (№ 6). Ініціатором цієї публікації був Микола Бажан, Целанові поезії тоді інтерпретували українською сам Микола Бажан, відтак Мойсей Фішбейн, Леонід Череватенко та Марко Білорусець. Ця публікація супроводжувалася статтею української дослідниці Марини Новикової «Контекст пам’яті». Кілька років тому книгу своїх перекладів пізніх поезій Целана видав Сергій Жадан”.

Петро Рихло розповідає, що перша на пострадянському просторі книга віршів Целана вийшла у 1993 році в чернівецькому видавництві “Прут”. Автором перекладу був Рихло і називалася вона “Меридіан серця”. Згодом, у 2013–2020 роках, він зробив двомовне українсько-німецьке видання усіх поетичних збірок Целана у 10 томах, яке було завершене до 100-ліття з дня народження поета. Також паралельно з’явилися кілька літературознавчих книг про поета авторства Рихла, які вийшли в різних видавництвах України та Німеччини, зокрема і в київському видавництві “Дух і Літера” (“Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст”, “Пауль Целан. Референції: Наукові студії. Статті. Есеї”).

Рихло також згадує, що на початку 2000-х років творчість Целана була внесена до шкільної програми із зарубіжної літератури:

Відповідні розділи про поета можна віднайти в підручниках та хрестоматіях тих років. Проте з приходом нового міністра освіти Дмитра Табачника Целана викинули зі шкільної програми, замінивши його російськими авторами.

За його словами, у творчості поета є чимало ремінісценцій, пов’язаних з Україною та його рідними Чернівцями — “Тепер, матусю, сніжно на Вкраїні”, “Зелено, кульбабо, на Вкраїні”. У 1992 році в Чернівцях було відкрито пам’ятник поетові (скульптор — Іван Салевич) та встановлено меморіальну дошку на будинку, де він народився, розповідає Рихло.

“Чимало українських поетів присвятили Целанові свої вірші (Мойсей Фішбейн, Валерія Богуславська, Тамара Севернюк, Віталій Колодій, Катерина Міщенко), поетологічні роздуми та есеї (Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Катерина Калитко, Андрій Любка), вплив Целана відчувається у творчості молодого покоління українських поетів (Христя Венгринюк, Андрій Тужиков та інші). У 2020 році, до 100-річчя з дня народження поета, українською мовою з’явився переклад книги Ізраеля Халфена «Пауль Целан. Біографія юності поета». В тому ж році Чернівецька обласна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка видала бібліографічний покажчик, присвячений Целанові”, — підсумовує Петро Рихло.

Продюсерка Радіо Культура, літературна критикиня і дослідниця Целана Олена Лисенко так говорить про важливість спадщини письменника для українців сьогодні:

“Пауль Целан був євреєм і писав про травму геноциду під час війни, тобто реальність українців сьогодні. Багато російськомовних українців пережили ту саму трагедію, що й Целан: люди, з якими говориш однією мовою, починають тебе вбивати. Сьогодні ми читаємо Целана і співчуваємо у його текстах не тільки євреям, а й самим собі”.