Про матерів, для матерів

0
27

Магістрантка академії Івана Золотоустого Тетяна Мазур вперше в Україні дослідила діяльність спільноти «Матері в молитві» Івано-Франківської Архієпархії.

«Молитва мами відкриває небо, 

молитва мами рятує свою дитину

 і дає їй ключі до життя вічного»

 Блаженніший Святослав (Шевчук)

Пані Тетяна є координаторкою спільноти в Івано-Франківській Архієпархії УГКЦ, докторкою філософії, викладачкою в Івано-Франківському Національному технічному університеті нафти і газу, дружиною та матір’ю трьох дітей. Науковим керівником магістерської роботи жінки став кандидат богословських наук, доцент кафедри богословя, Архієпископ Володимир Війтишин. Про своє дослідження науковиця радо розповідає читачам нашого часопису.

— Пані Тетяно, коли Ви сама стали учасницею спільноти «Матері в молитві»?

— У грудні 2011-го року, коли, в нас на парафії Покрови Діви Марії, що в Княгинині, отець Володимир Супик оголосив про створення спільноти. На той час у мене вже було троє дітей. Найменшій донечці ще не було 3 років. І я, як кожна мати, переживала за долю синів та доньки, молилася за них. Мені було добре в спільноті: молитися, ділитися радощами, успіхами, невдачами, увесь час перебувати в ласці Божій, в молитовній єдності. Коли я йшла на зустрічі спільноти, то мої старші сини ставали дуже відповідальними, гралися з молодшою сестричкою, були самостійними і впевненими. Нині я безмежно дякую Богу за такі обставини, за свою чудову родину, за синів та доньку.

Далі я почала активно займатися спільнотою, стала учасницею координаційної ради. 28 серпня 2021 року на з’їзді спільноти, що відбувся в Крихівцях, на парафії св. Кирила і Методія, Владика Володимир Війтишин благословив мене бути координаторкою єпархіальної спільноти. До цього часу спільноту очолювала пані Наталія Говдяк з Богородчан.

— Як Ви обрали тему магістерської роботи?

— Я вже маю вищу освіту, науковий ступінь, працюю викладачкою в Національному технічному університеті нафти і газу, але завжди прагну вдосконалюватися в духовному та науковому планах. Звісно, я хотіла навчатися в магістратурі за спеціальністю богослов’я в Академії Івана Золотоустого. Щодо теми роботи, то іншої я собі навіть не уявляла. З ласки Божої моїм науковим керівником став Владика Володимир. Я йому сказала, яку тему буду досліджувати, бо хочу, аби наша спільнота розвивалася, аби до нас долучалися нові учасниці різного віку. Як координаторка, я маю бути на рівні з сучасним світом, а для цього треба вивчати спільноту, її витоки, історію, особливості, проблеми. Для цього я маю вдосконалюватися, аби давати відповіді на різні запити на прикладі Святого Письма, на прикладі молитви.

Науковий керівник поблагословив мене на написання праці, допомагав порадами і настановами. Зрештою для нашої спільноти Владика Володимир є духовним батьком. Жоден з’їзд не відбувся без його участі. Ми його поважаємо і, як він і просить, молимося в його намірах. Також мене дуже консультував ректор духовної академії митрофорний протоієрей, професор, о. Олег Каськів. Разом з ним я написала спільно три статті.

— З чого починали роботу, де шукали матеріали?

— Тема моєї магістерської праці звучить так: «Спільнота «Матері в молитві» Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та її роль в духовно-моральному вихованні (2005-2022 рр.). Метою дослідження стало висвітлення діяльної участі молитовних спільнот «Матері в молитві» у житті матерів, парафій, Архієпархії, України та їхній ролі в духовно-моральному вихованні та утвердженні цінностей християнської родини в церкві й українському суспільстві. Також я вивчали аспекти материнства та духовності у різних контекстах – від Святого Письма до церковного життя та діяльності молитовної спільноти «Матері в молитві».

Навчаючись перший рік в академії, я опрацювала Святе Письмо, виписала всіх жінок матерів. І зробила своєрідне відкриття, що в Біблії слово «мама» згадується більше 300 раз, а свекруха – понад 10. Дослідила понад 30 доль матерів. Звісно, найголовніша роль відводиться Діві Марії, Божій Матері. Пресвята Богородиця була обрана, щоб народити Ісуса Христа, Спасителя світу, і цей подвиг зробив її Матір’ю всіх християн. Її приклад і відданість Божій волі надихають і навчають нас бути покірними й вірними Богу. Також я проаналізувала на основі різних історичних джерел роль церкви як матері всіх християн. Окремо зупинилася на постаті Святого Ґерарда Маєля як покровителя материнства. Проаналізувала життя матерів, які стали святими, скажімо, життя святих Зелії Мартен, Джанни Беретти Молла, Елізабет Анни Сетон та багатьох інших. Кожна з цих жінок всеціло довірялася Богу та віддавала Йому під опіку своє життя, своїх дітей. 

— Святе Письмо, історія церкви, святі… Це більше про історію. А чи досліджували Ви сучасність?

— Без минулого немає ані сучасності, ані майбутнього (сміється). Тому через історичний кут зору я перейшла до сучасності, описала приклади святих жінок-матерів, зокрема матерів українських світочів Церкви: митрополита Андрея Шептицького, кардинала Любомира Гузара, Блаженішого Святослава Шевчука та інших. Цікаво було досліджувати історію створення першої спільноти «Матері в молитві», діяльність міжнародної спільноти (Mothers Prayers) та розвиток спільнот «Матері в молитві» в Україні, в нашій Архієпархії. Щодо сучасності, то у роботі я представила вплив та роль спільноти «Матері в молитві» в духовно-моральному вихованні, подала практичні рекомендації щодо діяльності спільнот на парафіях. 

— Як науковиця, Ви написали дуже цікаву працю. А що робите як координаторка єпархіальної спільноти?

— Насамперед це молитва. Наша спільнота має багато молитовних практик: реколекції, прощі, а також наші з’їзди відбуваються у відпустових місцях. Щомісяця ми збираємося на спільну молитву в Архікатедральному соборі Святого Воскресіння, беремо участь в акціях за збереження сімейних цінностей та збереження життя ненароджених дітей, практикуємо дев’ятимісячну молитву духовного усиновлення ненародженої дитини.

А ще займаємося волонтерством, благодійною діяльністю, щомісяця відвідуємо тих, хто перебуває у психоневрологічному інтернаті в Погоні. Також відвідуємо підопічних геріатричного пансіонату в Івано-Франківську, Калуша, підтримуємо дітей з багатодітних родин, дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках, готуємо обіди для безхатченків, допомагаємо їм продуктами харчування та одягом. 

Також у непростий для України воєнний час допомагаємо коштами, ліками військовим, пораненим захисникам, які перебувають в госпіталях, надсилаємо допомогу на фронт. Але найголовніше — це молитва, з нею добрим буде наше життя, наших рідних, дітей, із молитвою буде Перемога.

Сабіна РУЖИЦЬКА