4 серпня 1987 року частина єпископів, священиків та мирян Української Греко-Католицької Церкви оприлюднили Заяву про вихід з підпілля УГКЦ, яку адресували Папі Івану-Павлові ІІ й Генеральному секретарю ЦК КПРС Михайлу Горбачову, заявляючи таким чином про існування, незважаючи на насильну ліквідацію та переслідування, цієї Церкви, з ієрархією, духовенством і вірними, та про її право на легалізацію.
Ось текст заяви:«Ми, Єпископи, священники, монахи, монахині і вірні Католицької Церкви в Україні, що нижче підписалися, заявляємо, що, у зв’язку з перебудовою в СРСР і більш сприятливими умовами, що склалися, а також у зв’язку з ювілеєм 1000-ліття хрещення України, уважаємо за недоцільне продовжувати перебувати у підпіллі, а тому просимо Вашої Святости сприяти всіма можливими способами правній легалізації Української Католицької Церкви в СРСР.
Однозначно звертаємося почерез Вашу Святість до уряду СССР з нашою заявою про вихід певної частини Української Католицької Церкви з підпілля.
Дня 4 серпня 1987 р. Б.
У порозумінні і за благословенням інших католицьких єпископів в Україні цю заяву підписуємо:
єпископи: Павло Василик, Іван Семедій;
священники: Григорій Будзінській, Михайло Гаврилів, Мелетій Малинич, Микола Сімкайло, Григорій Сімкайло, Петро Зеленюх, Володимир Війтишин, Тарас Сеньків, Іван Сеньків, Іван Маргітич, Павло Мадяр, Мирон Бескид, Йосип Головач, Іван Лопатчак, Степан Федор, Михайло Микола, Михайло Вінницький, Михайло Васько, Петро Роман, Йосип Новак, Йосафат Каваців, Роман Есіп, Ілько Лесів; монахи: Теодор Яцишин (студит), Заплатинський (редемпторист); монахині: Діогена Калинич (служебниця), Стефанія Городицька, Анастасія Плячок, Іванна Цебрик (василіянки);
3-й чин василіян: Марія Полічан, Ева Тарголич, Василь Богович, Наталія Щур, Лідія Пекальська (редемптористка), Стефанія Духа і 174 вірних».
