Історія УГКЦ: проєкт про маловідоме минуле Церкви

0
28

«Історія Української Греко-Католицької Церкви довга та непроста. Але вона є фундаментом для нашого сьогодення і майбутнього. Адже це історія жертовного служіння людей, непростих рішень у складні часи, про виживання у підпіллі і торжественного відродження до вільного життя», — переконані творці нового проєкту «Історії з історії УГКЦ» на «Живому Телебаченні».

У ньому співробітники Інституту історії Церкви Українського католицького університету розповідають більше про маловідоме минуле УГКЦ та знайомлять глядачів з людьми, які ревно служили Богові та ближнім. Про це розповідає пресслужба Українського католицького університету.

Над сюжетами, які вже є опубліковані на »Живому Телебаченні», працювали історик Володимир Мороз, старший викладач УКУ отець Тарас Бублик, історик, керівник проєктів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ Андрій Яремчук.

Більше про героїв проєкту «Історії з історії УГКЦ» розповідаємо у матеріалі:

Мукачівська Греко-Католицька єпархія пройшла складний період боротьби за своє визнання у другій половині XVII і XV століття. Ці змагання закінчилися її офіційним оформленням статусу в структурі Католицької Церкви. Однак тільки нещодавно стало відомо про деякі важливі деталі цих подій.

Як Київська митрополія допомогла у справі канонічного заснування Мукачівської єпархії, — дивіться у відео.

Після канонічного заснування єпархії мукачівські єпископи опираючись асиміляційному тиску сусідів, зверталися по єпископські свячення до київських митрополитів.

Про Київських і Галицьких митрополитів як святителей Мукачівських єпископів розповідає Володимир Мороз, науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ.

Період радянського тоталітаризму був часом важких випробувань для українського народу і Церкви як на рідних землях, так у діаспорі. В Україні комуністи загнали УГКЦ в катакомби. А в еміграції вона зазнала викликів розсіяння. Але у темні часи добре видно світлих людей. Їхній приклад — скарб, розуміння якого додає снаги наступним поколінням.

До цієї когорти належить і малознаний серед загалу уродженець містечка Збараж на Тернопільщині Іван Прашко — перший греко-католицький український єпископ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії, один із найближчих сотрудників патріарха Йосифа Сліпого. Про владику Івана та його життя, — дивіться у відео.

«У дійсності захоплювала мене і тих сучасних студентів ідея іти в народ, працювати над його культурою, освітою та посвяченістю, і національним політичним освідомленням. Це патріотичний порив переміг у мені всі давні від дитинства вкорінені в душі бажання і природні покликання працювати для мистецтва, письменства, науки», — ці слова адресовані Іванові Франкові, а їхній автор знаний український етнолог першої половини XX століття, перекладач, діяч кооперативного руху. Цим усім він займався на дозвіллі, після головного заняття — священничого служіння.

Про життя та діяльність отця Ксенофонта Сосенка, — дивіться у відео.

Герой цієї розповіді «Історій з історії УГКЦ», окрім рідної української, володів також староєврейською, давньогрецькою, латинською, англійською, італійською, німецькою, російською, французькою та кількома іншими мовами. Книга, яку він переклав, є чи не в кожному домі вірних УГКЦ, і не тільки у них. Мова про о. Івана Хоменка — автора перекладу Святого Письма українською мовою, одного з шести повних перекладів із мов оригіналу, який вийшов друком у Римі 1963 року.

Більше про маловідомі факти з життя священника дивіться у відео.

У дні важкої війни з російським агресором подиву гідна відвага й відданість українців, готових віддати життя за незалежність України. Ці якості українських патріотів з’явилися не воднораз і нізвідки — вони були сформовані попередниками. Греко-католицькі священники, які пережили переслідування та репресії радянського тоталітарного режиму у XX столітті, були моральними авторитетами та добрими вихователями наступних поколінь українців. Таким був і о. Севастіан Зубрицький — актор, парафіяльний священник, в’язень сталінських таборів і представник катакомбної Церкви.

Про нього в «Історіях з історії УГКЦ» розповідає о. Тарас Бублик, старший викладач Інституту історії Церкви Українського католицького університету.

Отець Микола Пристай — греко-католицький священник. Був семінаристом Львівської духовної семінарії у 1930-х, працював із Йосипом Сліпим, пережив виселення «на Сибір» і 40 років прожив у Бурятії, щоб уже 80-річним повернутися в незалежну Україну і ще послужити своїй Церкві у її відродженні.

Більше про життя священника дивіться у відео.

Упродовж 2023 року УГКЦ відзначала рік священномученика Йосафата Кунцевича — українського святого, подвижника Церкви Христової. Його християни почитають у всьому світі, а за посередництвом його мощей було здійснено численні чуда.

Про соціальне вчення Церкви у катехизмі священномученика Йосафата, — дивіться у відео.

В історії є теми малознані не через відсутність джерел, а через брак уваги до них. Так відбувається, коли хтось описує минуле регіону так, наче він розвивався ізольовано, і не цікавиться, які джерела є в архівах сусідніх регіонів. Тоді події залишаються не поясненими, а єпископи й цілі єпархії виникають наче нізвідки. Одним з випадків, коли шукання джерел породжує значний приріст знання є історія передумов Ужгородської унії XVII століття.

Більше про маловідомі факти цієї події, — дивіться у відео.

Джерело