В Івано-Франківській Архієпархії більше десяти років поспіль триває співпраця Митрополита Володимира Війтишина, священників та працівників Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в області.
Днями на зборах протопресвітерів перед очільниками деканатів виступила пані Христина Перцович, речниця управління ДСНС. Вона розповідала про небезпеку спалювання сухої трави, через яке трапляються десятки пожеж. Згодом представниця ДСНС попросила протопресвітерів поінформувати священників, які, в свою чергу, мають розповісти людям на парафіях про наслідки таких необдуманих вчинків, а також про відповідальність за ганебні дії.
«Співпраця між Архієпархією та нашим управлінням — дуже добра. Так насамперед Владика Володимир Війтишин цінує службу та нелегку роботу рятувальників, — мовить пані Перцович. — Під час кожної зустрічі він благословляє та дякує нашим працівникам. Сама співпраця стосується не лише застереження не палити суху траву, а й загалом дотримання правил безпеки життя, правил поводження у храмах. На жаль, буває, що у святинях трапляються загорання та пожежі. Неймовірно прикро, коли це стається у старовинних дерев’яних храмах. Аби такого взагалі не було, ми проводимо роз’яснення щодо пожежної безпеки в церквах».
Зі священниками рятувальники зустрічаються кілька раз на рік. Особливо ці зустрічі є актуальними перед великими християнськими святами, найбільше перед Різдвом та Великоднем, коли всередині та на подвір’ях біля храмів і загалом по містах та селах люди проводять упорядкування. Прибирають і на обійстях, вулицях, кладовищах, городах. Нерідко при цьому спалюють сміття або суху траву. Можливо, навіть з добрими намірами, аби прибрати. Але таке горе-прибирання може завершитися великим лихом.
За словами пані Христини, з початку 2024-го року на території області виникло понад 300 пожеж, знищено у полум’ї 35 гектарів землі. До речі, протягом 5-6 років на місці вигорання нічого не буде рости. Та й вогонь при спалюванні трави може перекинутися на хати, господарські споруди, можуть потерпіти люди. Особливо небезпечно палити траву поблизу торфовищ, тоді може виникнути загорання, яке неможливо буде загасити протягом кількох днів або навіть тижнів. А ще на тій території гинуть тварини, знищуються унікальні рослини. Також спалювання трави небезпечне і для здоров’я людей через їдкий дим, у якому є багато речовин, що спричинюють захворювання органів дихання, посилення хронічних хвороб, є також канцерогенні речовини. Насамперед можуть погано почуватися люди, схильні до алергії.
Пані Перцович зазначає, що допомога священників важлива, адже храми відвідують багато осіб старшого віку, які не завжди мають доступ до інтернету, не настільки цікавляться новинами. А пароха в церкві — слухають. Отож отці доносять до людей те, про що рятувальники пишуть та розповідають у ЗМІ, соцмережах. Також пожежники дають на парафії спеціальні листівки, які священники зачитують до чи після проповідей.
Та й самі душпастирі закликають не завдавати шкоди природі. Бо бездумно випалювати землю, прирікати на смерть дрібних звіряток, які мучаться у вогні, — гріх проти п’ятої Божої заповіді «Не убий!».
Важливим напрямом співпраці є просвітництво серед дітей та молоді. Зараз чи не при кожній парафії є катехитичні школи, групи, християнські молодіжні спільноти. І чудово, коли на заняттях священник чи катехити розповідають про правила безпеки в побуті, а під час Великого Посту проводять тематичні екологічні Хресні дороги. Зараз ще й дуже потрібно знати про спеціальну безпеку у військовий час.
…Із початку року до ліквідації пожеж, пов’язаних зі спалюванням трави, було залучено понад 1000 рятувальників та 234 одиниці спецтехніки. Це великі збитки для держави, оскільки витрачаються людські ресурси, пальне тощо.
«Не треба забувати, що у нас трапляються пожежі з інших причин. І коли наші працівники мали би рятувати людей та майно, вони гасять пожежу, скажімо, у полі, — каже речниця ГУ ДСНС в області. — Звісно, що вони будуть це робити, бо це — їх обов’язок. Однак таких загорань можна уникнути, якщо дотримуватися дуже простих правил і просто не палити сміття й траву».
До речі, за спалювання сухої трави передбачено штраф для приватних осіб від 3060 до 6120 гривень. Посадовців, які наказують палити траву, можуть оштрафувати від 15300 до 21400 гривень. Якщо такі дії вчинені у межах природно-заповідного фонду, то людей можуть оштрафувати на суму від 6120 до 12 240, а посадовців — від 21 420 до 30 600 гривень.
Сабіна РУЖИЦЬКА
