З 22 березня до 17 квітня на території нашої держави триває IV-ий етап Всеукраїнських учнівських олімпіад із шкільних предметів. Відбувається він переважно в очному форматі. Цьогоріч на Всеукраїнському рівні Івано-Франківськ представило двоє одинадцятикласників Католицького ліцею святого Василія Великого – Марко Андрухів, який посів IІI-є місце в олімпіаді з інформаційних технологій, та Юлія Лапіна, яка виборола ІІІ-є місце в олімпіаді з української мови та літератури. Про їхні хобі, приготування до конкурсу, страхи та емоції – у цій статті.
Розповідаючи про себе, Марко каже, що інформаційними технологіями цікавиться вже давненько і своє майбутнє також хоче пов’язати з ними, бо планує вступати до університету, де поглиблено вивчатиме комп’ютерні науки. З 9-го класу хлопець відвідував додаткові заняття, а зараз — призер Всеукраїнського етапу.
Марко любить готувати, волонтерити та вивчати англійську мову.
«Це була вже не перша моя олімпіада. У 9-му класі я також брав участь у цьому конкурсі, посів II-е місце в обласному етапі, однак тоді почалося повномасштабне вторгнення й олімпіаду скасували. У 10-му класі в Івано-Франківській області я виборов 3-є місце. Цьогоріч не ставив собі за мету посісти будь-яке місце у конкурсі через те, що основний акцент у своєму навчанні ставлю на успішну здачу національного мультипредметного тесту, а згодом — вступі у виш», — розповідає Марко.
Коли хлопець виборов І-е місце на обласному етапі, то зрозумів, що для того, аби здобути перемогу на Всеукраїнському рівні, потрібно працювати. Учень слухав настанови своєї вчительки, переглядав багато відео, готувався по завданнях, які були минулих років.
Сама олімпіада проходила 26-30 березня в Ужгороді, і навіть попри повітряну тривогу вона відбулася.
«Комп’ютерні науки потребують багато різних знань, основні — англійська мова та математика. Хоча якщо говорити про неї, то часто у програмуванні ми потребуємо не математичних підрахунків, а саме розуміння логіки розв’язання задач, а математика добре розвиває мислення такого роду», — додає Марко.
Пані Олена Рубашевська, вчителька інформатики та математики, стверджує, що особливістю навчання у Католицькому ліцеї є те, що учні поєднують два крила — молитву та працю.
«Я завжди кажу своїм учням, що коли ти пливеш у човні та гребеш виключно одним веслом, тоді ти крутишся навколо себе, а якщо є два — це правдивий шлях. Моє завдання як вчителя — допомогти дітям повірити у себе, підтримувати та скеровувати. Ми можемо вчити, показувати та допомагати учням, так би мовити, тримати їх за руку, однак олімпіада – це той момент, коли руки немає й потрібно самостійно працювати, приймати рішення. Тому моя справа – бути поруч, але не тримати за руку», — додає п. Олена.
Розповідаючи про власне бачення українського майбутнього, Марко стверджує, що воно обов’язково має бути переможним: «Коли ми об’єднані однією метою та разом долаємо перешкоди на нашому шляху, то обов’язково відбудуємо нашу державу й «поставимо її на ноги». Звичайно, що це буде не легко, але ми зможемо, бо разом — ми сильні!».
Юля Лапіна, учениця 11 класу, любить волонтерити й читати, а вся сім’я дівчини підтримує притулок для тварин. Розповідаючи про себе, ліцеїстка зазначає, що цікавиться англійською мовою, та, як не дивно, полюбляє математику. У майбутньому хоче опанувати фах, пов’язаний із менеджментом, і навчатися в Україні, бо наша держава багата на хороші та перспективні навчальні заклади.
Якщо розповідати про приготування, що передували олімпіаді, Юля зазначає, що перші емоції, які відчула, коли їй запропонували взяти участь у конкурсі, — це сумніви, адже цьогоріч вона складає національний мультипредметний тест й активно готується до нього.
Хоча, як зазначає дівчина, це вже не перша її олімпіада, тогоріч Юля здобула II-е місце у IV-му етапі тієї ж олімпіади: «Однією із запорук моєї перемоги стала підтримка, яку я відчувала від батьків та друзів, а найперше — від викладачів ліцею. Вони постійно наголошували на тому, що мені потрібно взяти участь в олімпіаді через те, що тогоріч уже здобувала призове місце. Звичайно, інколи сумніви брали гору, але я таки поїхала на конкурс, бо перш за все – це величезний досвід, знайомство з людьми з різних регіонів нашої держави, обмін навичками та інформацією».
Дуже цінно, що олімпіаду відвідали підлітки з деокупованих територій та з-за кордону. Відрадно спостерігати те, що попри жахіття війни наша держава розвивається, а молодь — навчається. В олімпіаді взяло участь близько 40 одинадцятикласників із різних куточків країни.
Якщо говорити про приготування до конкурсу, то воно у Юлі з п. Наталею Карман, учителькою української мови та літератури, тривало три тижні: «У нас із пані Наталею була дуже злагоджена праця. Коли виникали моменти, що я щось не розуміла або мала додаткові питання, то ми із вчителькою їх завжди проговорювали та вирішували».
Останньому етапу олімпіади передувало три попередніх: спершу — шкільний, згодом – міський, тоді – обласний, а відтак завершальний — IV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, який проходив у Рівному з 25 по 29 березня 2024 року.
«Ми спершу не очікували, що будуть такі результати. Для мене було несподіванкою те, що на міському етапі Юля посіла перше місце. Це був справді приємний сюрприз. Відтоді ми почали ще більше працювати, аби досягти ще вищих результатів. Адже, беручи участь в олімпіадах, потрібно мати не тільки великий багаж знань, але й бути психологічно налаштованим на такий конкурс. На IV-му етапі дуже вирують емоції, які треба приборкати та взяти себе в руки, а ще виконати завдання, які стоять перед тобою», — зазначає п. Наталя Карман.
Юля стверджує, що завдяки олімпіаді сьогодні вона почувається впевненіше і практично не відчуває страху перед НМТ, адже у часі приготування вона разом із вчителькою вивчала теми, яких нема у шкільній програмі, однак вони стануть корисними при здачі іспиту.
«Майбутнє нашої держави однозначно світле. Атмосфера цієї олімпіади продемонструвала мені те, що попри всі «болючі» мовні питання, ми — об’єднані, прагнемо любити, цінувати та плекати нашу рідну українську мову», — додала на завершення призерка олімпіади.
Історії цих дітей свідчать про те, якою важливою є підтримка оточення та вчителів у досягненні нових вершин. Ці юні таланти є прикладом того, як молодь нашої держави відчуває віру в її майбутнє та впевнена у перемозі нашої Батьківщини. Молодь — це не тільки наше майбутнє, а й наше вічне «сьогодні».
Христина ГАМАНЮК
