У Коломиї відзначили 10-річчя музею сакрального мистецтва імені Владики Миколая Сімкайла.
Створена збірня 22 березня 2014-го року, у день, коли відбувалася інтронізація Владики Василія Івасюка. Із його ініціативи та благословення, стараннями отців-настоятелів храму, при фаховій допомозі співробітників Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського музей відкрили і він діє вже ціле десятиріччя.
«Музей знаходиться у нижньому храмі Катедрального собору Преображення Христового, — розповідає отець Володимир Білослудцев, настоятель святині. — Для нас дуже знаково та почесно, що чин освячення музею здійснив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук у співслужінні Митрополита Володимира Війтишина, Владики Василія Івасюка і багатьох священників. Першу екскурсію провела пані Ярослава Ткачук, генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття».
У музеї зараз знаходяться ікони, найстарші з яких датуються ХVІІ сторіччям. Багато з них мальовані відомими світовими художниками, є і писані народними майстрами Буковини, Галичини, Покуття, Волині. Є також різьблені хрести, фігури Святих, Ангелів та богослужбові книги.
У збірні — понад 500 експонатів. Усе, що є в музеї, за словами отця Володимира, колись належало єпископу тоді ще Коломийсько-Чернівецької єпархії Миколаю Сімкайлу.
«Дуже багато людей знають та пам’ятають величезну любов і бережливість Владики Миколая до старовинних святинь, — продовжує отець Білослудцев, який був піддияконом, дияконом та особистим секретарем єпископа. — За життя він зібрав велику колекцію, десятки ікон врятував від знищення, багато довелося перекупити у тих, хто хотів продати скарби нашої церковної культури у приватні колекції, а то й вивезти за кордон».
Завдяки Владиці Миколаю сотні ікон залишилися в України.
Коли єпископ переїхав до Коломиї (до призначення та інтронізації він жив і служив в Івано-Франківську), то звідти перевіз чимало ікон, хрестів, скульптур, які збирав протягом 40 років. Вони знаходилися у приміщенні єпархіального управління: в каплиці, на першому та другому поверхах. І всі, хто туди приходив, міг просто оглянути твори церковного мистецтва різних епох. Тим часом Владика Миколай мріяв ще за життя про музей. Найімовірніше, що він би й сам організував збірню, але його раптово не стало. До речі, частину своєї збірні ієрарх подарував Національному музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
«Владика Миколай дуже добре знався на церковному мистецтві, — мовить отець Володимир. — Я часто був свідком того, як він, лише поглянувши на образ, міг безпомилково визначити, у якому сторіччі його написали».
Особливо єпископ шанував образи свого святого покровителя Миколая. У Владики Сімкайла було понад 100 ікон із зображенням улюбленця дорослих та дітей. За словами отця Білослудцева, Владика хотів наслідувати святого і робив для цього все можливе, він часто робив діла милосердя, міг знайти спільну мову з усіма: від найменшої дитини – до найстаршої людини. А ще був веселим, щедрим, у міру вимогливим і дуже любив порядок у всьому.
Музей успішно діяв. До війни та пандемії коронавірусу сюди приїжджали сотні туристів, гостей Коломиї, Коломийщини та Прикарпаття. Зараз збірню часто відвідують учні катехитичних шкіл, представники різних парафій, учасники релігійних спільнот, школярі, студенти, прочани. Директоркою музею є пані Христина Ляшенко. Вона ще й дяк та регентка хору «Панагія».
…У святкуванні взяли участь: камерний оркестр викладачів дитячої музичної школи №1 імені Анатолія Кос-Анатольського, церковні хори «Світло Тавору», «Діти світла», «Панагія».
«Музей сакрального мистецтва імені владики Миколая Сімкайла є місцем, де вже багато років зберігаються наші духовні скарби, через які ми вчимося бути християнами і гідними нащадками наших предків. Оглядаючи експонати під час війни, ми черпаємо сили для перемоги, яка є Божою благодаттю», – відзначив на святкуванні владика Василій Івасюк.
Також присутні мали можливість побачити презентацію феномену ікони, яку провела пані Соломія Тимо – історик мистецтва, директорка львівської іконописної школи «Радруж», викладачка богословʼя та історії сакрального мистецтва в УКУ.
На завершення Владика Василій нагородив отця Володимира Білослудцева та пані Христину Ляшенко грамотами від Блаженнішого Святослава Шевчука.
Сабіна РУЖИЦЬКА
