Папа Венедикт XVI рекомендує кілька простих і легких у дотриманні звичок, які допоможуть вам стати друзями Бога.
Венедикт XVI не відповідав уявленням деяких людей про богослова як про людину, відірвану від реалій життя. Навпаки, він дуже добре бачив труднощі, які трапляються у повсякденному житті.
У проповіді на Адвент 2009 року він зазначив: «У нашому повсякденному житті ми всі стикаємося з тим, що нам бракує часу для Господа і для себе. Це закінчується тим, що нас поглинає „метушня“. У кого з нас не було періодів, коли кількість справ, які ми маємо зробити, пригнічувала нас і ми вже не мали ні часу, ні готовності розуму на те, що справді важливе?»
Що насправді важливе?
Для Венедикта XVI — це зустріч із Христом. «У початку буття християнином лежить не етичне рішення чи якась велика ідея, а зустріч із подією, з Особою, яка надає життю нової перспективи, і тим самим задає вирішальний напрямок», — написав папа у своїй першій енцикліці «Deus caritas est».
Віра — це насамперед стосунки, зустріч із Богом. Новий вирішальний напрямок — це бути святим. А спосіб, яким ми прямуємо шляхом святості, полягає в тому, щоб регулярно проводити час із Христом і дозволити Його любові захопити нас. «Від моменту, коли ти входиш у дружбу з Богом, все починає змінюватися. Коли краще Його пізнаєш, то розумієш, що хочеш відобразити щось із Його нескінченної доброти у своєму житі», — сказав Венедикт XVI у промові до вчителів та богопосвячених у Твікенхемському університеті (Велика Британія) 17 вересня 2010 року.
Щоби стати другом Бога, Венедикт XVI рекомендує кілька способів, цілком доступних і легких у впровадженні в життя.
1. Двічі на день коротко спілкуйтеся з Богом
Будь-які стосунки помирають, якщо про них не дбати. Це стосується подруж, родин і друзів, а також Бога. Тому Венедикт XVI казав: «(…) ніколи не починайте і не закінчуйте день без хоча б короткого спілкування з Богом». Це не обов’язково має бути формалізована молитва: достатньо думки, щирого жесту, слова прославлення або вдячності на початку і наприкінці дня.
2. Щоранку дякуйте Богові за дар віри
Під час своєї останньої загальної аудієнції 27 лютого 2013 року Венедикт XVI поділився красивою короткою молитвою і заохотив повторювати її щоранку, щоб висловити Богові свою любов і подякувати за дар віри. Ось ця молитва: «Прославляю Тебе, мій Боже, і люблю Тебе всім серцем. Дякую Тобі за те, що створив мене і зробив християнином».
Для Венедикта XVI дар віри був «найціннішою власністю, якої ніхто не може у нас відібрати!»
3. Щодня знайдіть причину для радості
З нагоди Всесвітнього дня молоді 2012 року Венедикт XVI написав: «Прагнення радості вписане в людське серце. Більше, ніж негайного і минущого задоволення, наше серце шукає глибокої радості, повної і тривалої, яка може надати смаку нашому життю».
Щоб насолоджуватися своїм життям, нам треба вміти розпізнавати прості радості, які нам дарує Бог. Як зазначає Венедикт XVI: «Кожний день сповнений незліченних простих радощів, які є даром Господа: радість життя, радість від краси природи, радість від добре виконаної роботи, радість від служіння іншим, радість щирої та чистої любові. А якщо придивитися уважніше, то можна побачити багато інших причин для радості: це і прекрасні миті сімейного життя, і взаємна дружба, і відкриття своїх талантів, і визнання з боку інших, і здатність виражати себе, і усвідомлення того, що ти приносиш користь іншим».
4. Щонеділі зустрічайтеся з Христом у Євхаристії
«Я — хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його Я дам, це — тіло Моє за життя світу» (Йо. 6, 51). Як обітниця Христа, кожна літургійна Євхаристія сакраментально уособлює дар життя Ісуса. Тому для Венедикта XVI «важливо, щоб жодна неділя ніколи не минула без зустрічі з Воскреслим Христом в Євхаристії; це не додатковий тягар, а світло на весь день».
5. Щодня шукайте знаків від Бога
У 2009 році Венедикт XVI був в авангарді ідеї «bullet journal» — щоденника для записів знаків, які нам послав Бог. Його мета полягає в тому, щоб усвідомити і зберегти записи про те, як Бог піклується про кожне зі своїх створінь і як сильно Він нас любить.
«Окремі події дня — це вказівки, які Бог нам дає, знаки уваги для кожного з нас. Бог обдаровує нас проблисками своєї любові! Ведення такого „внутрішнього щоденника“ цієї любові було би прекрасним і спасенним завданням для нашого життя», — казав папа.
6. Споглядайте твори мистецтва
Як музикант і меломан, Венедикт XVI сам знав, що краса веде до Бога. Під час загальної аудієнції в серпні 2011 року він поділився тим, як сильно його зворушив концерт Баха в Мюнхені: «Наприкінці останнього фрагменту однієї з кантат я відчув — не розумом, а в глибині душі: те, що я почув, передало мені правду, правду великого композитора, і схилило мене до вдячності Богові».
Ця «via pulchritudinis» («дорога краси») — одна зі стежок, які можуть привести нас до Бога і допомогти Його зустріти.
Як запевняє Венедикт XVI, «мистецькі вираження бувають справжніми шляхами до Бога — найвищої Краси — і навіть допомагають зростати у наших стосунках із Ним, у молитві. Це твори, які зродилися з віри і виражають віру. Приклад цього ми бачимо, відвідуючи готичний собор: нас захоплюють вертикальні лінії, що підносяться вгору, підносячи наш погляд і дух», або коли слухаємо церковну музику, яка «зворушує струни нашої душі й нашого розуму, розростається і природним чином повертається до Бога».
7. Радійте веселим моментам життя
У досить особистому інтерв’ю, яке Венедикт XVI дав під час приготувань до Апостольської подорожі в Баварію у вересні 2006 року, він наголосив, як важливо не ставитися до себе надто серйозно і вміти тішитися малими радостями життя: «Я не є людиною, яка постійно обдумує жарти. Але я вважаю, що дуже важливо вміти побачити гумористичний бік життя та його радісний вимір і не сприймати все надто трагічно».
«Один письменник колись сказав, що ангели можуть літати, тому що не ставляться до себе надто серйозно. Може, й ми могли би трохи політати, якби не думали, що ми ого які важливі», — підсумував папа.
8. Частіше просіть святих про заступництво
Венедикт XVI мав велику побожність і довіру до святих — «цих чоловіків і жінок, які своєю вірою, своїм милосердям і своїм життям були світильником для багатьох поколінь — як і для нас». Під час інавгураційної Святої Меси свого понтифікату, 24 квітня 2005 року, недавно папа довірив себе величезній спільноті святих: «Усі Божі святі існують для того, щоб мене оберігати, підтримувати і нести». До цього він також запросив усіх охрещених через «наслідування прикладу [святих], шукання їхнього заступництва, входження з ними у сопричастя». Він казав, цитуючи «Lumen gentium», що «сопричастя зі святими єднає нас із Христом, з якого, як із Джерела і Голови, випливає будь-яка благодать і життя Божого люду».
9. Знайдіть час на тишу
Венедикт XVI заохочує нас переживати попри безліч справ регулярні миті тиші — надійний шлях до зустрічі з Богом: простір, у якому можна дозволити лунати голосу «радощів, турбот і страждань». Це час, необхідний, щоб розпізнати і відрізнити важливе від марного чи випадкового.
«Немає нічого дивного в тому, що різні релігійні традиції розглядають самотність і тишу як привілейовані стани, які допомагають людям заново відкрити себе і ту Істину, яка всьому надає сенс», — зауважив Венедикт XVI у посланні на 46 ‑й Всесвітній день засобів суспільної комунікації у березні 2012 року. «Якщо Бог промовляє до нас навіть у тиші, то ми, своєю чергою, відкриваємо в тиші можливість розмовляти з Богом і про Бога», — додав він.
