Великодні традиції на полотнах українських художників

0
15

Тема Великодня присутня у творчості багатьох українських художників, серед яких — Костянтин Трутовський, Микола Пимоненко, Іван Труш, Віктор Зарецький. Їм вдалося зобразити важливість традицій для українців у цей святковий день: відвідування храму, великодні кошики, родинні застілля та розваги.

Іван Марчук “Христос Воскрес”, 1993

Натюрморт генія сучасності Івана Марчука “Христос Воскрес” ні з чим не переплутаєш. Його унікальний стиль “пльонтанізм” (від плести, пльонтати, як говорить сам художник) зчитується одразу. На картині у глибокій глиняній мисці — ціла гора крашанок, поряд ваза з квітами, схоже, що з тюльпанами. Всі предмети дають характерну “марчуківську” тінь. Гра зі світлом створює ефект, що перед нами стіл. Полотно “Христос Воскрес” написане у 1993 році, коли Іван Степанович мешкав за межами України — між США, Канадою та Австралією.

Іван Марчук "Христос Воскрес", 1993

Іван Марчук “Христос Воскрес”, 1993

Віктор Зарецький “Пасхальний натюрморт”, 1989

Великодні картини Віктор Зарецький (1925 — 1990) написав вже під кінець життя, коли в СРСР відбувалась перебудова, яка призвела до послаблення антирелігійної пропаганди. “Пасхальний натюрморт” 1989 року — одне з кількох великодніх полотен художника: насичені золоті, рубінові, “сонячні” кольори та дуже елегантний великодній кошик. Тут легко вгадується мистецький стиль сецесія, представником якого був австрійський митець Густав Клімт.

Віктор Зарецький

Віктор Зарецький “Пасхальний натюрморт”, 1989

Іван Труш “Гагілки”, 1905

У 1901 році художник-імпресіоніст Іван Труш (1869 — 1941) повернувся до Львова після першої подорожі Україною і влаштував виставку своїх творів. Окрім звичних пейзажів та портретів, митець показав перші жанрові роботи, які присвятив святкуванню Великодня у селі, зокрема “Гагілки”, що переросли у серію не схожих за стилем робіт. Ось як описує “Гагілки” Труша Музей імені Андрея Шептицького: “На освітленому сонцем церковному майдані святково одягнені дівчата і молодиці. Теплі оранжеві, жовті і червоні тони узористих кептарів, барвистих хусток, вишиваних соро­чок і кольорових спідниць та запасок оживлені лагідним золоти­стим промінням весняного сонця. В центрі рухливої групи прово­диться гра “жучок”. Дівчата взялися за руки, утворили “поміст”, по якому обережно проходять двоє маленьких дівчаток.”

Іван Труш "Гагілки", 1905

Іван Труш “Гагілки”, 1905

Петро Левченко “Святковий стіл”, 1890—1900

Петро Левченко (1856 — 1917) — український художник, пейзажист, графік, майстер інтер’єрних композицій, закоханий в Слобожанщину. Великодній натюрморт “Святковий стіл” він написав у проміжку між 1890 і 1900 роками. Скоріш за все, на картині Левченко зобразив свій родинний стіл у харківській квартирі. Висока паска з декоративними елементами, поряд на тарілці різнокольорові крашанки, пофарбовані фарбами та за допомогою цибулевого лушпиння. Біла скатертина, квіти та красивий посуд додають важливості цьому застіллю.

Петро Левченко "Святковий стіл", 1890 – 1900

Петро Левченко “Святковий стіл”, 1890 – 1900

Микола Пимоненко “Великодня утреня”, 1891

На картинах митців XVIII — XIX сторіччя, коли релігія була ключовою складовою життя громади, — пишні гуляння, юрби людей біля церкви, освячування пасок. Яскравим прикладом тодішнього святкування є полотно “Великодня утреня” Миколи Пимоненка (1862 — 1912). Картина існує у трьох варіаціях. Мешканці села зібралися на освячення пасок, всі у святковому вбранні, діти граються крашанками. На ряднині поряд з пасками лежать крашанки, шматок масла, у декого — печене порося. Свічки тримають лише ті, хто зібрався заходити у церкву, інші ж поставили їх біля їжі в очікуванні освячування. “Великодню утреню” Пимоненко написав у селі Малютянка під Києвом, у якому прожив багато років, де створював свої шедеври на сільську тематику.

Микола Пимоненко "Великодня утреня", 1891

Микола Пимоненко “Великодня утреня”, 1891

Костянтин Трутовський “Великдень в Україні”, 1883

Жанрові полотна художника Костянтина Трутовського (1826 — 1893) виконані з високою етнографічною точністю. Дивлячись на картину “Великдень в Україні”, ми бачимо, яким було свято у другій половині ХІХ століття: люди однозначно вже прийшли з церкви та посиділи за святковим столом; тепер же вони відпочивають, спілкуються, граються крашанками у “набитки”. Біля хати зображено хлопця, який готує скрипку до гри. Варто зауважити, що всі в ошатному та чистому вбранні.

Костянтин Трутовський "Великдень в Україні", 1883

Костянтин Трутовський “Великдень в Україні”, 1883

Джерело