У селі Тяпче Долинського протопресвітеріату при парафії святого Миколая вже п’ять років існує молитовна спільнота «Маргаритки», учасниці якої безперервно моляться за священників.
Ініціаторкою заснування спільноти є добродійка Ірина Яблонь, дружина пароха отця Ігоря Яблоня.
«Я – магістерка психології та філософії, навчалася у Духовному інституті, зараз надаю психологічні консультації, є членкинею літературної студії «Слово», що діє при Долинській бібліотеці, – коротко розповідає про себе пані Ірина. — А ще я християнка, донька, дружина та мама. Маю особливу набожність до отця Піо та Фаустини Ковальської; вивчала їхнє глибоке духовне життя і дізналася, що вони постійно закликали молитися за священників».
Добродійка Ірина додає, що отець Йозо Зовко з Меджугор’є розповідав, як туди в 1981-му році прибула професорка з Канади. Вона почула як отець Йозо говорив про те, що Божа Мати хоче, аби і священники більше молилися, і за них люди також молилися. Пані професорка дуже перейнялася цими словами та заснувала апостольство молитви за священників. Жінка створила апостольство «Маргаритки».
Назва, за словами пані Ірини, походить від назви квітки «маргаритки». Перше таке апостольство молитви за священників було створене в Меджугор’є. Структура невеличкої спільноти така: є сім жінок, які обіцяють перед Господом молитися за певного священника, оточують його молитовною опікою. Це своєрідна символічна квітка із сімома пелюстками, в центрі якої священник, за якого моляться.
«У нашому селі є п’ять «маргариток», у кожній – по семеро жінок віком від 40 до 70 років. Тобто усього є 35 учасниць спільноти, — пояснює пані Ірина. – Ми дещо змінили правила, і молимося не за одного священника, а за кількох, бо у наших душпастирів є багато молитовних потреб. Як дружина священника скажу, що отцям дуже непросто. От скажімо, ви бачили лікаря, який виходить з операційної після 10-годинної безперервної праці? Так само виглядає священник, який довго сповідає. Він надзвичайно втомлений фізично та спустошений морально. А молитва є тими цілющими ліками від Самого Господа, що допомагає священнику відновитися».
«Маргаритки» з Тяпчого за п’ять років існування спільноти молилися за більше як 300 священників Івано-Франківської Архієпархії. Також жінки моляться за деяких отців з Харківщини та Херсонщини, які зараз служать там, де ведуться бойові дії.
Моляться у Тяпчому і за Митрополита Володимира Війтишина, єпископа-помічника Миколу Семенишина, за Долинського протопресвітера отця Зореслава Котовича та за тих священників, які просять про молитву, або за тих, про яких жінки знають, що вони потребують молитви, у кого, скажімо, є проблеми зі здоров’ям, чи коли хтось іде на операцію. За деяких священників «маргаритки» молилися повторно.
«Кожна учасниця спільноти має свій час для молитви, яка триває безперервно, — продовжує пані Ірина. — Зазвичай жінки моляться вдома, або де їм зручно. Звісно, бажано, аби для молитви було тихе та спокійне місце. Моляться після 18.00, коли вже зроблені всі домашні справи. Також збираємося разом у храмі, хочемо там бути довше, бо в церкві нам дуже добре: ми говоримо з Богом, Дівою Марією, перебуваємо в Божому Домі. Що може бути краще?!».
Засновниця «Маргариток» зазначає, що учасниці спільноти спричиняються до Боговедення душпастирів, адже у молитвах просять Небесного Отця, аби Він вів душпастирів, допомагав їм у служінні. Моляться також за нові покликання до священства та богопосвяченого життя.
Молитва стала для цих жінок і зброєю проти зневіри та розпачу під час пандемії та війни. Кожна учасниця спільноти молиться вервицю до Божого Милосердя, 7 раз «Отче наш…» та 7 раз «Богородице Діво». Щоразу така молитва триває до 30 хвилин. У час війни «маргаритки», коли збираються в храмі, обов’язково моляться за мир та наших захисників. Тоді молитва триває довше.
Насамкінець пані Ірина каже, що просить Бога, аби такі спільноти були і в інших парафіях, оскільки треба молитися за священників, а вони молитимуться за нас.
…У день 5-річчя спільноти відбулася святкова Божественна Літургія, яку відслужив отець Ігор Яблонь. Він сказав, що «постійна молитва за священників — це велика жертва. Надзвичайно тішить те, що у нашій парафії існує така спільнота. Молитви цих побожних жінок допомагають отцям у їхньому нелегкому служінні».
Священник подякував учасницям спільноти та її очільницям – добродійкам Ірині Яблонь та Любові Пастух.
Під час свята зібрали кошти та купили гостинці для поранених захисників, які зараз перебувають у Долинській лікарні.
Сабіна РУЖИЦЬКА
