9 вересня 1769-го року народився український письменник, основоположник сучасної української літератури та громадський діяч Іван Котляревський. Суспільне підготувало факти із життя літератора.
Іван Котляревський народився у Полтаві у родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті. Навчався у Катеринославській духовній семінарії, однак духовної кар’єри не обрав. Згодом почав працювати канцеляристом та домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.
Його поема “Енеїда” 1798-го стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Саме це і започаткувало новий етап формування української літературної мови.
10 фактів про життя та творчість Котляревського
1. Із 1796-го до 1808-го року Котляревський перебував на військовій службі. Брав участь у задунайському поході російської армії під час російсько-турецької війни. Отримав чин капітана та орден святої Анни за виявлену хоробрість у боях та виконання дипломатичних доручень.
2. Уперше “Енеїда” була видана без відома автора 1798-го видавцем Максимом Парпурою. Іван Котляревський розлютився через це, тому присвятив видавцеві декілька рядків у наступній частині “Енеїди”:
“Якусь особу мацапуру
Там шкварили на шашлику,
Гарячу мідь лили за шкуру
І розпинали на бику:
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку.
Чужеє оддавав в печать;
Без сорома, без Бога бувши
І восьму заповідь забувши.
Чужим пустився промишлять”
Перше видання «Енеїди» Івана Котляревського. vseua.info
Повністю поема вийшла 1842-го тільки після смерті письменника.
3. Імператор Олександр I зберігав “Енеїду” із автографом Котляревського. А примірник твору також був в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.
4. 1810-го після військової служби Іван Котляревський повернувся у Полтаву. Тут зайняв посаду наглядача Будинку для виховання бідних дворян. Одним із вихованців Івана Петровича у закладі став Михайло Остроградський, у майбутньому — провідний математик, механік і фізик, а також український живописець Аполлон Мокрицький, учень Карла Брюллова і товариш Тараса Шевченка.
5. За наказом князя Якова Лобанова-Ростовського 1812-го року офіцер Котляревський сформував 5-й Український кінний козачий полк. Із завданням він впорався за три тижні. Однією з його умов було збереження підрозділу як постійного козацького війська, але обіцянки царський уряд не виконав.
6. 1816-го Котляревського призначили директором Полтавського театру. Він близько товаришував з актором-кріпаком Михайлом Щепкіним, який виступав у складі трупи Штейна, що гастролювала у Полтаві. Згодом допоміг викупити актора з кріпацтва.
Портрет і фото Михайла Щепкіна. www.culture.ru
7. 1819-го Іван Котляревський написав для полтавського театру п’єсу “Наталка Полтавка” і водевіль “Москаль-чарівник”, які стали основою нової української драматургії. А Микола Лисенко створив оперу “Наталка-Полтавка”.
8. 1818-го полтавець став членом масонської ложі “Любов до істини” разом з Сергієм Волконським та Семеном Кочубеєм, де обговорювалися політичні питання. Іван Петрович виконував роль “витія” — оратора.
9. У Котляревського була таємна покровителька. Науковці припускають, що це була Варвара Рєпніна − дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна. Вона замовила Котляревському перекласти з французької роботу Дюкена для Полтавського інституту шляхетних дівчат. Три томи по 500 сторінок літератор перекладав 15 років.
Портрет Варвари Рєпніної. wikimedia.org
10. Помер Іван Котляревський 10 листопада 1838-го року. Прямих нащадків він не залишив. Незавдовго до смерті письменник відпустив на волю шістьох кріпаків. А дім у Полтаві на Івановій горі заповів своїй економці – унтер-офіцерській вдові Мотрі Векливечивій.
