На парафії храму святої великомучениці Параскеви, що у селі Куропатники Бурштинського протопресвітеріату, завершилася духовно-молитовна акція, під час якої від хати до хати носили ікону Фатімської Богородиці.
«Молитовне дійство, яке розпочалося у травні цього року і завершилося у жовтні, було закономірним, — розповідає отець Богдан Коцовський. — У селі з благословення Митрополита Володимира Війтишина п’ять років відбуваються молитовні чування у світлі Фатімських об’явлень, є також Хресна дорога».
Останню спорудили в 2017-ому. Є в храмі й ікона Фатімської Богородиці, написана та освячена в одному з монастирів Львова. Люди з великою пошаною ставляться до ікони. У церкві від травня до жовтня кожного 13 числа відбуваються молитовні чування.
Коли 13 число припадає на буденний день, то увечері на подвір’ї біля храму відбувається Хресна дорога, далі — панахида за померлими, а зараз ще й за нашими захисниками. Опісля всі заходять до церкви, моляться вервицю, священник служить Святу Літургію і молебень перед іконою Фатімської Богородиці. Наприкінці відбувається мирування, молитви,освячення води і окроплення нею всіх присутніх. До речі, воду освячують у спеціальній купелі-фонтані, що біля каплиці, в якій є статуя Богородиці в людський зріст.
«Одного разу, під час відправлення Хресної дороги, в мене з’явилася думка, що було би добре зробити велику фотокопію ікони Фатімської Богородиці та передавати її з хати в хату, — продовжує парох. — Тим паче, я знав, що в сусідньому селі Слобода раніше носили фігурку Богородиці від хати до хати».
Священник розповів про свій задум парафіянам. Добру справу, звісно,підтримали. З’явилася у храмі і копія ікони. Її освятив єпископ-помічник Микола Семенишин, який відвідав село у зв’язку з першим ювілеєм чувань.
«Новоосвячений образ взялися передавати від хати до хати. Від травня до червня він 126 днів перебував у будинках 18 жителів села, — мовить священник. – Знаково, що першою копію святині у своєму домі прийняла родина двох наших захисників».
Саме перенесення ікони відбувалося в неділю після Літургії. Дійство було з участю церковного хору; попереду йшла урочиста процесія з хоругвами. Образ брав голова родини та встановлював у найбільшій кімнаті на спеціальну дерев’яну підставку, яку приносили з церкви. За словами отця Коцовського, коли в тому чи іншому будинку перебувала ікона, то там щодня протягом тижня приблизно о 20.00 збиралися люди. Присутні в оселі протягом 1,5-2 годин молилися на вервиці за мир, перемогу, співали пісні до Богородиці, читали про Фатімські об’явлення. Раз у тиждень приїжджав священник та молився Молебень. Коли і в кого мала бути копія ікони Фатімської Богородиці, жителі Куропатник визначали самі поміж собою.
«Така молитовна практика ще більше згуртувала односельців, люди багато молилися, розмовляли, підтримували одні одних у непростий військовий час, — говорить душпастир. — Копію ікони принесли вже до храму. Ми передамо її у медичний заклад, де лікуються військові, що служать на Донецькому напрямку. Ікону передамо разом із допомогою від нашого села та вервицями, які зробили у Бурштині.
Також днями парафіяни храмів святої великомучениці Параскеви та Верховних апостолів Петра і Павла із Куропатник та Вигівки пройшли з молитвою близько 3-х кілометрів, несучи одну з найбільших в Україні вервиць, що завдовжки 5, діаметром 2,5 метра. А її вага — 70 кілограм. Вервиця постійно знаходиться в Івано-Франківську, у дзвіниці на Майдані Шептицького, звідки її привіз отець Богдан. Хрест та медальйон найбільшої в Україні вервиці зроблені із горіхових, а зернята — із грушевих дощок. Знизу вервиці — хрест заввишки 80 і завширшки 50 сантиметрів із вирізьбленим розп’яттям. Є і медальйон діаметром 25 сантиметрів у формі серця. На ньому з одного боку вирізьблений образ Христа, а на іншому — Богородиці. Усі частини вервиці з’єднані міцним білим шнурком діаметром 18 міліметрів і завдовжки 25 метрів. Авторами дивовижі є столяр Дмитро Фаринович та дизайнер Володимир Сандалович.
Під час молитовної ходи вірні несли «мандрівну» копію ікони Фатімської Богородиці, молилися за солдатів-земляків та всіх українських захисників, медиків, поранених, полонених, за їхні родини, за мир і перемогу.
Сабіна РУЖИЦЬКА
