Рівно 60 років тому, 13 листопада 1964 року, св. Павло VI відмовився від символів папської влади. Це була проста церемонія — і один із великих жестів Другого Ватиканського Собору. На завершення урочистої Святої Меси за участю патріархів та ієрархів Церкви східної традиції Павло VI (роки правління 1963-1978) поклав свою тіару, потрійну корону папства, на вівтар базиліки св. Петра, як дар для бідних світу. «Viva il papa povero!» (Хай живе бідний Папа) — аплодували присутні. Цим Павло VI також відмовився від символу духовної та світської влади, який у середині ХХ століття вже здавався застарілим.
Але тіара аж ніяк не зникла із візуального представлення Папи. Донині на офіційних гербах Ватикану і Святого Престолу над двома перехрещеними ключами Петра все ще висить потрійна корона. Тіара також повсюди присутня на марках і вивісках, вхідних квитках і поштових марках, в офіційних листах і документах Ватикану.
Папська влада
З кінця IV століття римські єпископи після обрання були короновані головним убором вищої ієрархії — тіарою, форма якої, як кажуть, нагадує давній фригійський шолом. Однак вони носили їх лише поза літургійними обрядами, наприклад, під час процесій у Римі. Одна легенда каже, що папі Сильвестру I (314-335) тіару подарував особисто імператор Константин на знак свободи Церкви.
Потрійна мала символізувати потрійну владу Понтифіка. «Прийми тіару, прикрашену трьома коронами, і знай, що ти є батьком усіх князів і королів, володарем світу і представником Господа нашого Ісуса Христа на землі», — звертався кардинал-диякон до новообраного папи, що сідав на престол св.Петра. Три рівні в короні символізували вчительську, священницьку і пастирську владу Папи.
Сяйво тіари, «підпорядкованої Карітасу»
Відповідно до цієї церемонії також відбулася коронація Павла VI — це було 30 червня 1963 року на площі св.Петра. Папа мав на голові тіару, коли уділяв свої перші різдвяне та великоднє благословення «Urbi et orbi», а також у річницю своєї коронації. Але потім він віддав цю дорогоцінну річ (вартістю близько 10000 доларів), яку йому подарували вірні з його колишньої Міланської архідієцезії, бідним.
Тодішній архієпископ Нью-Йорка кардинал Френсіс Спеллман (1889-1967) прагнув отримати тіару. Папа Римський подарував її американцям на знак вдячності за щедру й багаторічну допомогу бідним. Потім протягом чотирьох років тіару демонстрували по дієцезіях Сполучених Штатів — завжди разом зі скринькою для збору пожертвувань і закликом робити пожертви для бідних. Кажуть, це принесло мільйони доларів — нібито навіть 1,3 мільярда.
Від червня 1968 року тіара зберігається в базиліці Непорочного Зачаття у Вашингтоні.
«Усі матеріальні блага Церкви повинні служити душам, а вся велич повинна бути підпорядкована Карітасу» [гра слів: caritas означає «Милосердна любов» і водночас є назвою церковної місії служіння потребуючим. — Прим. пер.], — коментувала «L’Osservatore Romano» в листопаді 1964 року. Цей дар «показує шлях, відкриває горизонт того, як Церква та її пастирі повинні відійти від усього, що не є необхідним для їхнього життя, їхньої гідності, їхньої місії, — щоби працювати заради блага людей», — писало ватиканське щоденне видання.
Після того, як Павло VI подарував тіару, пресслужба Святого Престолу пояснила, що це було особисте рішення папи і воно не зобов’язує його наступників. Також було повідомлено, що в папській сакристії є інші тіари, які можна використовувати в майбутньому.
Мітра в папському гербі
Сам Павло VI до кінця виглядав невпевненим. Виданий ним 1975 року регламент конклаву чітко передбачав коронацію нового папи. Однак блаженний Йоан Павло І та його наступники відмовилися від цього. «Вже не час переймати ритуал, який сприймався (навіть якщо це було невиправдано) як символ світської влади пап», — сказав св. Йоан Павло ІІ під час вступу на престол у 1978 році. Однак він зберіг тіару на своєму папському гербі.
Бенедикт XVI був першим Папою, який замінив тіару на своєму папському гербі єпископською мітрою; Папа Франциск також зробив те саме.
