У час випробувань, коли наша країна боронить свою свободу, суверенітет та незалежність, особливо важливо відчувати єдність і підтримку. Однією з таких сил, що об’єднує українців, є музика. Саме про це свідчить історія співачки Оксани Сливки, яка через свої пісні та благодійні концерти наближає нашу перемогу.
— Пані Оксано, розкажіть кілька слів про себе, зокрема про свій досвід у музиці.
— Народилася я у прекрасній християнській сім’ї Мирослава та Марії Сливки. Маю добрий патріотичний рід. Мій дідусь – Іван Сливка – хорунжий УПА, тому всі упівські пісні я з самого дитинства знала напам’ять. Моя бабуся співала у церковному хорі, отож я практично виросла на хорах.
З раннього дитинства мала потяг до творчості. Спочатку дуже хотіла танцювати. З чотирьох років займалася народними танцями при Городенківському ЦДЮТ, а в 5 класі вирішила співати, і мама відвела мене на вокальний гурток, що діяв при Палаці культури. Моєю викладачкою на той момент була Галина Парфенюк.
Дитинство моє було дуже щасливе, сценічний досвід також був насичений – багато виступів, концертів на різних сценічних площадках, участь у концертах та фестивалях, з яких завжди поверталася з призовими місцями. Та найбільший поштовх вже до професійної творчої кар’єри співачки прийшов із перемогою на популярному музичному шоу «Караоке на майдані». Разом із популярністю прийшло і багато життєвих випробувань та не простих виборів. Проте добре християнське виховання завжди давало розуму робити правильний вибір. І хоч я втрачала більшу можливість розвитку творчості, та вдячна Богові, що давав розуму зберегти себе в першу чергу, як Людину. “Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?” (Мр. 8:36)
Розмовляла Христина ГАМАНЮК
(Продовження в 45 числі газети «Нова Зоря»)
