Я, як мама двох школярів, котрі навчались минулого року в початковій школі, ніколи не забуду перший досвід дистанційного навчання. Це було нелегким випробуванням нервів, витримки, спокою та дисципліни.
Я ніяк не встигала вчасно здавати дитячі завдання через «ґуґл клас», нерідко відправляючи зроблені домашні старшого на «ґуґл клас» молодшого. А коли вчителі проводили через ZOOM платформу уроки, це було геть щось нове. Ми чомусь в останній момент підключались до уроку, а комп’ютер саме в той момент починав «зависати». «Йде підключення», – пише на екрані. Але урок також іде!
Школа та уроки за партою дисциплінують, а вдома заняття у своїй кімнаті геть не налаштовували на навчання. Нерідко заганяла дітей за комп’ютер чи не в піжамах, щоб вчасно під’єднатись до класу. Перші тижні був суцільний каламбур у голові як у мене, так і в дітей. Згодом я зрозуміла: щоб з такого карантину вийти «живими та неушкодженими», потрібно розробити графік цілого дня, не плануючи на ранок абсолютно нічого. Зранку я займалась лише школою та дітьми, перетворившись трішки на педагога, а трішки – на наглядача за вчасним підключенням до потрібного заняття та дотриманням перерв між уроками, які робили викладачі.
Направду, ніхто так не чекав літніх канікул, як батьки! Якось так, без святкової лінійки, квітів, випускних завершився навчальний рік, і всі сподівались, що з 1 вересня все повернеться до звичного режиму. Однак впродовж літніх канікул батьків та вчителів вже психологічно готували до того, що дистанційне навчання на постійній основі увійде в наше життя. В цій статті я не намагатимусь обурюватись та висловлювати свою позицію щодо якості дистанційного навчання, особливо якщо воно стосується дітей середньої школи. Але як би ми, батьки, не опирались цій новій формі навчання, невтішні показники по захворюваності коронавірусом говорять про те, що ми до неї ще повернемось.
Отож, як підготувати дитину до нового начального року в умовах карантинних обмежень та правильно організувати дистанційне навчання дітей вдома без стресу як для батьків, так і для дітей? Про це розмовляємо з практичним психологом Марією Семенів.
«Майже кожна сім’я, у якій ростуть діти, переконана, що вони є чудовими батьками. Так є лише тоді, коли виховання перетворюється на життєвий пріоритет. А допомагає у цьому, перш за все, правильне планування режиму роботи.
У наш час, коли доводиться опановувати нові формати навчання й по-іншому готуватись до занять, найголовнішою та найбільшою проблемою виявилося планування режиму школяреві на дистанційному навчанні.
Більшість батьків, які допомагали дітям в умовах дистанційного навчання, зрозуміли, що без певного режиму роботи не впоратися. Аби встигнути якісно виконати всі завдання й отримати від навчання задоволення, дитині треба створити зручний для неї режим дня.
Статистика наводить такі факти: більшість дітей дошкільного та шкільного віку є «жайворонками». «Жайворонок» стабільно прокидається до 7-ї ранку. Краще за все працює до півдня, після обіду зосереджується вже важче. 22-га година – організм оголошує відбій.
Підлітки та молодь до 30-ти років в основному – «сови» (45%). «Сови» прокидаються максимум о 9-ій ранку, проте комфортне пробудження – близько півдня. Найвища працездатність – увечері чи вночі. Відбій – далеко за північ. Серед дітей практично немає «сов».
Батькам, безумовно, треба враховувати біологічний тип дитини, однак ще багато років тому німецький лікар Крістоф Вільгельм Гуфелянд стверджував, що основну роль відіграє не час, коли людина лягає спати, а регулярність, тобто звичка лягати в один і той самий час. Вона й забезпечує швидке засинання, якісний відпочинок, легке пробудження та добру денну активність. Тому «набуті» ознаки, як, наприклад, тривала дисципліна вранішнього прокидання, можуть вирішити проблему підйому.
Між підйомом та переходом до навчальної діяльності мусить бути не менше 60 хвилин: за цей час дитина встигає прокинутися, поснідати та приготуватися до занять. Дуже важливо, аби цей час не збільшувався.
Дотримання режиму, по-перше, дозволить стежити за часом і не давати його згаяти. По-друге, будь-який режим привчає організм до певного робочого циклу. Це збільшує можливості засвоєння нового матеріалу, робить процес навчання комфортнішим, здоровішим.
Привчіть школяра з вечора складати на аркуші паперу план і розташовувати його на видноті. За необхідності батьки можуть допомагати дитині. Пункти плану мають бути конкретними. Не обов’язково розписувати весь день, проте основні заходи мають бути заплановані.
Прогулянки необхідні для школяра. Фізіологи радять проводити кожного дня не менше години на свіжому повітрі, аби мозок наситився киснем. Якщо виходити надвір не можна, то необхідно попіклуватися про провітрювання та підтримання температурного режиму в кімнаті. А також не забувати про режим пиття!
Для компенсації фізичної активності можна запропонувати:
– виконання фізичних вправ (наприклад, лежачи на підлозі, аби розслабити м’язи спини);
– проведення гри типу «Твістер»;
– виконання домашніх доручень;
– заняття танцями тощо.
За умов дистанційного навчання у багатьох батьків виникає проблема: чим зайняти дитину, адже досить великі проміжки часу вона проводить із ґаджетом, за комп’ютером тощо, і настає момент, коли потрібно запропонувати дитині заняття, не пов’язане з цифровою технікою.
Дуже важливо, аби дитина мала захоплення. Тоді у вільний час вона буде із задоволенням удосконалюватися і займатися улюбленою справою. Якщо в дитини поки немає захоплення, то батькам можна спробувати зробити щось разом із дитиною. Наприклад, показати дочці, як в’язати або робити вироби з бісеру, із сином зайнятися конструюванням чи моделюванням. Батькам треба поділитися з дитиною тим, що вміють та люблять вони.
Примітка:
Дослідження підтверджують, що дотримання режиму дня підлітком має велике значення і в подальшому дорослому житті. Наприклад, фахівці з університету Олбані в США опитали 292 студенти, чи дотримувалися ті розкладу дня в дитинстві. Виявляється, ті, у кого був стабільний режим, у дорослому віці краще планують час, мають вищу концентрацію уваги та простіше долають життєві труднощі. Це доволі переконливі аргументи на користь важливості дотримання режиму дня».
Віра БІЛА.
