Щоби розповісти про парафію, до редакції «Нової Зорі» днями завітав парох храму, отець Василь Заверач.
Саме село, за словами священника, дуже давнє. Колись воно було передмістям княжого Галича та відділялося річкою Луквою. Про це свідчить сама назва: «місцевість За Луквою». Археологи відкрили тут поселення ще трипільської культури та сліди давньоукраїнських жител ХІІ-ХІІІ сторіч. Сама назва Залуквяни зафіксована уперше в документах 1440-го року. Залуква як передмістя Галича згадується у 1447 році. Щодо історії храму, то відомо, що на його місті була дерев’яна церква, споруджена у 1880-му році. Святиня простояла довго.
У 1962-му році церкву закрили. Отець Василь зазначає, що храм височів у центрі села та муляв очі представникам ворожої влади. Вони вважали, що поруч із монументом радянським воїнам, сільрадою та школою не повинно бути церкви. Тодішній директор школи Микола Скаврінко звернувся до влади, щоби йому дозволили зробити в церкві шкільний склад.
Марта ЛОКОТЕЦЬКА
(Продовження читайте в ч. 9 газети «Нова Зоря»)
