Вона була однією з керівниць «Союзу українок» та духовною матір’ю села Мостище. Цьогоріч був би 110-ий рік її народження. Вона залишила про себе добру згадку, яку пам’ятають старожили села Мостище та й їх нащадки, що на Калущині. Жінка, яка своїми вчинками лишила слід, що пережив більше 90 років. Це – їмость Володимира Марчак.
Життєвий шлях їмості Володимири Марчак, дружини о. Гната Гункевича – пароха Мостищенської церкви, був тернистим. Ця тендітна жінка прожила довге і стражденне життя.
Пані Володимира – Анна Марчак народилася 26.10.1916 року в селі Середній Угринів у багатодітній священничій родині, де панували духовність і патріотизм. Тут пройшло її дитинство й рання юність.
25 років о. Володимир Марчак був парохом у селі Середній Угринів, а з 1935 року переведений в с. Нинів Долішній. Тут Володимира зустріла свою долю – Гната Гункевича.
Із 25 березня 1938 року її життя пов’язане з селом Мостище. Маючи чудове домашнє виховання, їмость гідно виконувала свою місію перед сім’єю і громадою села. Вона поєднувала в собі шляхетні жіночі риси: жінку-господиню, чуйну і люблячу матір, доброго порадника, громадського діяча. Адже була їмостю нового покоління – першої третини ХХ ст. Її обов’язки виходили далеко за межі ведення господарства.
Тому й запам’яталась мостищанам не тільки як духовна матір, але і як громадська діячка. Адже разом із вчителькою Наталею Леочко – своєю сестрою – керували «Союзом українок». Це була важка праця, але така необхідна для загального блага селянок у міжвоєнний період. Проте все вдалося молодим жінкам. Вони організували захоронку (садок), де діти мали належну опіку, захист, коли батьки працювали в полі. В багатьох мостищенських сім’ях можна знайти записи корисних порад для господинь, які давали керуючі союзянки, використовуючи українські жіночі часописи. Для молоді села читали реферати і знайомили з культурним життям Галичини. Вміли згуртувати для виступів різного віку виконавців. А якими цікавими були літературні вечори!
З найменшого віку їмость прищеплювала своїм донькам побожність, любов до батьківщини, прагнення до світлого та святого. У їхнє виховання вклала свою душу, давши гарний зразок християнської матері, який отримала вдома.
Світлана КІШКО
(Продовження читайте в ч. 44 газети «Нова Зоря»)
На світлині – родина їмості. Батько – о. Володимир Марчак – богословські студії проходив в Римі за фундації Митрополита Андрея Шептицького. Брат Роман – провідник похідної групи ОУН в Житомирі, розстріляний фашистами в 1942 році. Молодший брат Василько під час Другої світової війни служив в українському формуванні. Після наступу радянських військ емігрував до США. Сестра Наталя – вчителька Мостищенської школи, дружина директора школи Григорія Леочка. Сестра Олександра – дружина Романа Савицького поета, самобутнього композитора, педагога.
