Україна перейшла від посилених обмежень, які діяли понад два тижні, до адаптивного карантину, який діяв в країні до цього. І вже можна робити перші висновки, як спрацював локдаун.
Чиновники наголошують на стабілізації захворюваності та кажуть про те, що кількість виписаних з лікарень перевищує кількість госпіталізованих.
А президент Володимир Зеленський найголовнішим досягненням назвав те, що після зимових свят не сталось спалаху інфекції, – пише НЗ з посиланням на ВВС News Україна.
“Цей локдаун себе виправдав”, – заявив президент.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов похвалився, що за минулий тиждень в Україні виявили 30 612 інфікованих. І це майже на 14 тисяч менше, ніж попереднього тижня.
Урядовці вважають, що цього вдалося досягти через жорсткий карантин, який тривав в Україні з 8 до 25 січня.
Та чи справді локдаун суттєво вплинув на поширення коронавірусу і чи відповідає реальності статистика захворюваності?
Карантин дав результат
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підсумовуючи наслідки обмежень, заявив про стабілізацію ситуації із хворобою.
На значне покращення результатів боротьби з коронавірусом вказує і керівник МОЗ Максим Степанов.
“Цей етап карантинних обмежень також дасть свій результат, як свого часу і дав карантин вихідного дня. Це дозволило збити хвилю коронавірусної хвороби”, – сказав міністр на брифінгу.
За інформацією МОЗ, кількість пацієнтів, яких виписали з лікарень, перевищує кількість госпіталізованих. Минулого тижня госпіталізували 11 630 пацієнтів проти 13 555 позаминулого тижня.
Третина лікарень перевантажені
Водночас зниження офіційної статистики нових випадків поки що не може однозначно вказувати на те, що українці стали менше хворіти на COVID-19. Про це йдеться у дослідженні Київській школі економіки за 21 січня.
“Нашу думку підтверджує найвищий у Європі коефіцієнт позитивних випадків і госпіталізації, кількість яких тримається практично на одному рівні з грудневими показниками”, — каже Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень КШЕ.
Найвищий коефіцієнт виявлення позитивних випадків (25%) і найнижча кількість тестів все ще не дозволяють Україні покинути п’ятірку країн із найкритичнішою ситуацією з COVID-19 у Європі.
Окрім того, в Україні кожна п’ята ковідна лікарня перевантажена пацієнтами. Це 111 із 629 лікарень першої та другої хвилі, йдеться у дослідженні.
Натомість влада каже, що лише третина ковідних ліжкомісць зайняті.
30% українців перехворіли?
Сімейний лікар Тарас Жиравецький погоджується, що статистика в Україні за кількістю нових випадків не відповідає реальності, тому ми і бачимо всього кілька тисяч нових хворих за день.
“Варто множити цю цифру на п’ять, тоді отримаємо реальну кількість хворих, як і в тих країнах, де робиться багато тестів”, – переконаний він.
Дуже часто тест робить один член родини, а хворіють усі. Або й навіть родина хворіє у легкій формі без жодного тесту. Численні підтвердження таких випадків має ВВС News Україна.
Попри новорічно-різдвяні святкування, з 25 грудня не відбулося різкого збільшення госпіталізацій. Якщо в грудні доходило до 3 тисяч госпіталізацій в день, то зараз 2 тисячі.
“Мої колеги зі стаціонарів кажуть, що поступово кількість вільних місць збільшується”, – додає лікар.
За словами Тараса Жиравецького, розповсюдження вірусу сповільнюється, тому що, за його спостереженнями, перехворіли приблизно 30% населення.
Масового тестування на антитіла в Україні не проводять, тому цю цифру формально підтвердити складно. Раніше вчені припускали, що для “колективного імунітету” мають перехворіти та одночасно мати антитіла 60-70% людей в популяції.
Водночас лікар переконаний, через те, що кількість госпіталізацій різко не зменшилася – до 100 чи 200 випадків – розуміємо, що ситуація зараз середньої важкості, це ще не кінець пандемії.
Чи був локдаун доречним?
Лікарі та експерти не поділяють позиції міністра щодо прямого зв’язку захворюваності та запровадженого в січні локдауну.
Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, зазначає, що історія боротьби України з пандемією дуже специфічна і несхожа на те, як це робили європейські країни.
Європа реагувала жорсткими карантинними обмеженнями на кожен ріст госпіталізацій, і таким чином повертали цей ріст до контрольованих значень.
“В Україні ріст захворюваності відбувався ще з початку вересня. І Україна не робила практично нічого, щоби його зупиняти. Він зростав-зростав, а у листопаді він сповільнився. Причини цього поки що незрозумілі. Але ріст сповільнився ще до карантину вихідного дня та інших заходів”, – розповідає Павло Ковтонюк.
На його переконання, дивним є те, що уряд запланував локдаун 8 січня наперед. Натомість в Європі локдауни не планують, їх використовують як екстрені заходи.
“Ріст перебуває на плато з листопада і дотепер. На його тлі відбувався і карантин вихідного дня, і після новорічних свят. І основні показники, за якими пандемію можна відстежувати – госпіталізація і смертність – особливо не змінювалися”, – каже Павло Ковтонюк, який був заступником міністра охорони здоров’я у 2016-2019 роках.
“Тому говорити про якісь причинно-наслідкові зв’язки дуже складно”, – каже експерт. – Можна лише констатувати, що зараз не відбувається росту, а є стабільний рівень захворюваності”.
“Чи локдаун допоміг? Не нашкодив однозначно. Дав передихнути медикам”, – переконаний лікар Тарас Жиравецький.
Стосовно ефективності локдауну лікар переконаний, що висновки можна буде робити через півроку-рік – тоді будемо розуміти, наскільки ми досягли ефективності.
