Ювілей улюбленої газети

Асоціація з числом 95 – це мудрість, досвід, це ціла епоха, а 30 – це відродження, розквіт сил, це вміння слухати, вдивляючись в глибину років, а водночас – бажання творити нове. Саме такими двома ювілейними та глибоко символічними цифрами 2021 рік позначив газету «Нова Зоря».

Адже, як відомо, саме цього року нашій газеті, яку заснував 7 січня 1926 року блаженний священномученик єпископ Григорій Хомишин, виповнилося 95 років. З того часу газета «Нова Зоря», як інформативний орган Української християнської організації (УХО), виходила у Львові до вересня 1939 р., спочатку – щотижня, а з 1928 р. – двічі на тиждень, загальним накладом 1500-3000 примірників.

Варто також відзначити, що на основі газети «Нова Зоря», яка була призначена в першу чергу для духовенства та світської інтеліґенції, у червні 1927 р. паралельно була створена українська католицька газета для народу – «Правда». Адміністрації обох газет мали спільних працівників і містились у Львові в одному приміщенні.

Першим головним редактором «Нової Зорі» був о. Теодосій Галущинський (1880-1952) – ректор греко-католицької духовної семінарії у Львові (1920-1927), ігумен Львівського Василіянського монастиря (1927-1931), духівник в українській семінарії св. Йосафата у Римі (1931-1949), а в майбутньому – архимандрит Василіянського Чину. З 1928 по 1939 роки головним редактором газети став відомий письменник, публіцист, громадський діяч Осип Назарук, автор історичних романів «Роксолана» та «Осмомисл». Але вже в 1939 році з відомих мотивів радянська влада закрила часопис. І лише у 50-их роках його було відновлено у Чікаго (США), як єпархіальну газету, яка виходила по 80-ті роки минулого століття.

На початку 90-их років Ісповідник віри Владика Софрон Дмитерко вирішив відновити часопис на теренах тодішньої Івано-Франківської єпархії, але як всеукраїнське видання з історичною назвою «Нова Зоря». І перший номер відновленого часопису був приурочений поверненню в Україну Глави УГКЦ Блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського. Він вийшов 27 березня 1991 року. Розповідають, що Кир Мирослав, коли побачив часопис, дуже зрадів і вигукнув: «Ого, «Нова Зоря»! Звідки?».

Перші наклади «Нової Зорі» становили дві тисячі примірників. У наступних роках тираж тижневика перетнув позначку в понад 10 000. Тодішній колектив газети очолив випускник філологічного факультету Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича п.Ігор Пелехатий. У 1995 році він став директором і однойменного видавництва, а 1999-го – рукоположений у священничий сан.

13 вересня 2016 року новим головним редактором часопису «Нова Зоря» був призначений о. Йосафат Бойко зі Згромадження Воплоченого Слова, настоятель парафії Святих Кирила і Методія та Синкел у справах монашества Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. А з квітня 2018 року це клопітке служіння доручено здійснювати авторові цієї статті.

Основні завдання, які ставила перед собою як тодішня команда редколегії газети, так і сьогоднішня, були чітко висловлені вже в першому номері, який вийшов 95 років тому: «Головним нашим завданням буде підносити й будити релігійне освідомлення через поширювання, поглиблювання і оборону католицького світогляду на всіх областях життя. В першій мірі хочемо боронитися проти напору більшовизму, проти новомодного сектанства і злобних нападів на Католицьку Церкву». Що ж до суспільних питань, то зазначалося, що «наш часопис стоятиме на принципі науки Католицької Церкви і так співпрацюватиме до справедливої реформи невідрадних суспільних відносин».

Преса, як пізніше висловиться єпископ Григорій Хомишин, – це «велика школа для дорослих», у якій часопис нерідко «…заступає учителя, священника й техніка».

Без жодних перебільшень можна ствердити, що газета «Нова Зоря» відразу після свого народження стала однією з найкращих католицьких видань Східної Галичини міжвоєнного періоду.

І сьогодні наша місія не менш важлива, коли в Україні масово закриваються друковані видання. Як відомо, газета «Нова Зоря» залишилася, на жаль, останнім всеукраїнським друкованим тижневиком на усю шестимільйонну Українську Греко-Католицьку Церкву! Про роль саме друкованого видання ми вже неодноразово роздумували на шпальтах нашої газети! Не дозвольмо, щоб таке поважне видання, якому вже 95, перестало існувати. Нам слід тільки розвиватися! Адже роль газети, як тоді, так і тепер, має величезний позитивний вплив на наше суспільство. І немає значення, в якій епосі ми б не жили, думаючою нацією є тільки та, яка читає. Коли були сказані ці слова, не було ще ні інтернету, ні соціальних мереж. Були тільки газети та книги. Тому сьогодні дозволю собі перефразувати цей вислів, кажучи, що думаючою нацією є та, яка живе не єдиним телебаченням та соцмережами, а та, яка читає якісні та професійні аналітичні матеріали.

А ми сьогодні, святкуючи 30-річний ювілей з часу відродження нашої газети, спішимо до Вас як з друкованим виданням, так і з онлайн-версією, запрошуючи поговорити з вами на різноманітні теми через призму Божого слова та вчення Церкви! Лише так ми виконаємо заклик Христа: «Ідіть і навчайте усі народи», будучи добрими сівачами слова Божого! 

Наш ювілей – це перш за все свято читачів, котрі передплачували і передплачують, читали і читають улюблену газету, чим робили і роблять нашу працю необхідною й потрібною.

Тому від імені всієї редакції щиро дякую всім тим, хто сьогодні й надалі читає наш часопис, передплачує його для себе, своїх рідних та друзів. Нехай у нескінченному вирі щоденних турбот, а інколи – і негараздів,  у Ваші оселі разом з «Новою Зорею» завжди приходять лише добрі новини, тепло, любов і злагода. Бажаю всьому колективу редакції газети та її читачам міцного здоров’я, натхнення, творчих здобутків у роботі та на все це – Божого благословення!

о. Іван СТЕФУРАК,

головний редактор.