З початку пандемії минув понад рік. Що ми дізналися про Covid-19, а що залишається досі невідомим? BBC Future зібрала наукові факти.
Проблема з розумінням Covid-19 насамперед у тому, що всі дослідження відбуваються буквально у нас на очах.
Зазвичай до моменту, коли ви прочитаєте про те чи інше відкриття у такому ЗМІ, як ВВС, дослідження вже пройшли ретельну перевірку та оцінку експертів.
Новини про прорив у лікуванні раку, нові дослідження мозку або відкриття води на Марсі зазвичай базуються на роботах у рецензованих наукових виданнях, оприлюднених кілька місяців тому.
Самі ж дослідження проводили ще раніше, можливо, навіть роками раніше. А широкому загалу вони стають відомими, коли потрапляють у ЗМІ.
Але з коронавірусом ситуація інша. Ми всі – громадськість, політики, журналісти – стали свідками науки “на передовій”. Там, де її супроводжують безлад, плутанина та суперечливі попередні дані.
Можливі помилки та людська упередженість. Але саме так ми і дізнаємось, як влаштований світ, і рухаємось далі до його кращого розуміння.
В науку закладені інструменти самокорегування. Висновки перевіряють, а потім перевіряють знов. І так дослідження за дослідженням виявляється чіткіша і дещо правдивіша картина світу. Просто потрібно трохи часу, щоб туди дістатися.
Обмеженість часу в умовах пандемії не дозволяє спокійно досягти згоди та згладити розбіжності, й це спричиняє кілька проблем. Приблизні висновки нерецензованих досліджень привернули більше уваги людей, ніж зазвичай.
Лунають суперечливі голоси окремих вчених. Те, що здавалось, ми знали рік тому, змінилося, дещо – еволюціонувало, а дещо так і залишилося незрозумілим.
Настав час зробити певні висновки.
Це далеко не повний список, і, звісно, він буде постійно оновлюватися з появою нових даних. Але ось що нам відомо і не відомо на початку другого року пандемії коронавірусу.
ЩО НАМ ВІДОМО
Провітрювання приміщення важливе
Це необхідно, щоби уникнути контакту з вірусом через повітря. З’явилося чимало доказів ефективності регулярного провітрювання. Це так само важливо, як протирати поверхні, носити маски та мити руки.
Маски ефективні
За відсутності підтверджених даних на початку пандемії деякі уряди не поспішали запроваджувати обов’язкове носіння масок. Однак маски виявилися простим і ефективним способом запобігти поширенню вірусу. А от щитки для обличчя є менш дієвими.
Мити руки потрібно
Серед соціального дистанціювання та локдаунів у певний момент ми ледь не забули про такий важливий захід боротьби з коронавірусом, як миття рук.
Хоча наразі вважають, що передача через неживі поверхні є досить малоймовірною, існує достатньо доказів того, що вірус залишається на руках заражених людей. До того ж ми маємо звичку несвідомо торкатися власного обличчя.
Вірус впливає на людей по-різному
Крім різного віку, виявилося, що вірус сильніше вражає чоловіків, ніж жінок, а також деякі етнічні групи.
А дехто навпаки має таємничий прихований імунітет, який, вочевидь, з’явився задовго до початку пандемії.
Вірус завдає шкоди різним органам
Хоча коронавірус є респіраторним вірусом, його вплив на організм не обмежується легенями. Тепер відомо, що він може заражати клітини, які вистилають судини, і впливати на багато важливих органів, як-от серце, мозок, нирки, печінка, підшлункова залоза та селезінка.
Негативний вплив на різні системи організму помічали навіть у молодих людей з низьким ризиком ускладнень. Поки ще невідомо, як довго триватимуть наслідки ковіду для організму і чи можна буде повністю від них позбутися.
Вірус поширюється у геометричній прогресії
Але багатьом людям дуже важко уявити геометричну прогресію в дії.
Якщо, приміром, ви вкладете 1 долар у банк і ваша інвестиція зростатиме вдвічі кожні три дні, чи можете ви хоча б приблизно сказати, через скільки днів ви станете мільйонером? Рік, пів року, 100 днів? Відповідь – 60 днів.
Дослідження показали, що люди, які припускаються “помилки геометричної прогресії”, менше стурбовані поширенням Covid-19 і рідше схвалюють соціальне дистанціювання, миття рук або носіння масок.
Коронавірусні вакцини безпечні та ефективні
Розробка вакцин йшла надзвичайно швидко і під сильним тиском. Зважаючи на очікування всього світу, вчені створили безпечні та ефективні вакцини, які ретельно перевірили випробуваннями.
Один із журналістів BBC Future взяв участь у тестуванні вакцини Oxford-Astrazeneca і розповів про свій досвід (він все ще щотижня робить тест на коронавірус).
Одноразова доза вакцини дає помірний захист
Але тут є кілька зауважень. Ступінь захисту залежить від виду вакцини – у деяких випадках ще немає достатніх даних для точної відповіді.
Поки ви не отримаєте другу дозу і поки більшість людей не буде прищеплено, важливо дотримуватися соціального дистанціювання, носити маску та виконувати інші профілактичні поради.
Поки ви не зробили обидва щеплення, з метою безпеки рекомендують уявити, що ви не робили жодного.
Колективний імунітет можливий лише шляхом вакцинації
Колективний імунітет – це стійкість до хвороб, яка виникає у популяції в результаті збільшення імунітету кожної окремої людини.
Утім, всупереч враженню, яке могло скластися під час пандемії, колективного імунітету не вдається досягти природним шляхом, тобто дозволивши перехворіти значній кількості людей.
Наразі більшість вчених переконані, що такий спосіб може призвести до високого рівня смертності.
Утім, колективний імунітет можна також отримати за допомогою вакцин. Вони мають менше побічної шкоди і забезпечують чудовий захист від природних інфекцій.
Вакцини, можливо, не зупинять поширення вірусу
Вакцини від Covid-19, які в нас наразі є, не тестували на здатність зупинити поширення вірусу. Їх перевіряли на ефективність у профілактиці появи симптомів та розвитку хвороби у людей.
Дослідження того, чи можуть вакцини запобігти передачі вірусу, все ще тривають. Деякі дані свідчать, що Pfizer-BioNTech та Oxford-Astrazeneca можуть зменшувати поширення вірусу.
Можливо, інші вакцини зможуть повністю його зупинити.
Рівень смертності різний у різних країнах
Це насамперед пов’язано з різними способами рахування. А тому порівнювати смертність у різних країнах – досить складно. Це – звичайна ситуація для епідемій і Covid-19 тут не виняток.
ЩО НАМ ВІДОМО З ІСТОРІЇ
Деякі речі ми дізналися з минулих пандемій.
Як зупиняли попередні пандемії
Досвід Канади і Тайваню у боротьбі зі спалахом Sars 2003 року дає корисні уроки для сучасної пандемії. Він показує важливість відстежувати контакти заражених осіб та лікувати хворих в ізоляторах.
Соціальну дистанцію придумали 400 років тому
Під час спалаху чуми в XVI столітті на Сардинії, один лікар опублікував посібник із соціального дистанціювання. Його поради цілком актуальні й тепер. Аж до рекомендацій виходити за покупками лише одній людині з родини.
Програма вакцинації потребує довіри людей
У 1976 році уряд США провалив вакцинацію від свинячого грипу, припустившись помилок і втративши довіру людей. Однією з причин провалу стало поширення неправдивих новин про випадки смертей від вакцини та необачні дії політиків.
Це важливий урок для багатьох країн сьогодні.
ЩО НАМ НЕВІДОМО
Кілька речей, про які наукових даних наразі бракує. Сподіваємось, згодом дослідники зрозуміють їх краще.
Довгострокові наслідки захворювання
Скільки триватиме “довгий ковід”? Яким буде епігенетичний вплив вірусу? (Тобто чи відчують його наслідки наступні покоління?) І, звичайно, ми не можемо ще повністю оцінити соціальні та економічні наслідки пандемії.
Як зміниться вірус
Щоразу, коли коронавірус переходить від однієї людини до іншої, в його генетичному коді відбуваються крихітні зміни. Поступово вчені починають помічати закономірності мутацій вірусу.
Якою буде наступна пандемія
Які хвороби можуть спричинити наступну глобальну пандемію? Вчені досліджують шість потенційно небезпечних захворювань, щоб вчасно запобігти їхньому поширенню.
Серед них – віруси Ніпах, який передають свині, вірус, який поширюють північноамериканські москіти, інший і більш небезпечний різновид коронавірусу – Mers, свинячий грип H1N1, жовта лихоманка і виразка бурулі, поширена в Австралії.
Як пандемія впливає на довкілля?
Хоча на початку локдаунів по всьому світу помітно зменшилися викиди парникових газів та забруднювачів повітря, протягом решти року вони швидко зросли знов.
Загалом, викиди СО2 у 2020 році впали приблизно на 6%.
Утім, можливо, що пандемія матиме й більш тривалі наслідки. Екологи замислюються, чи допоможе наша реакція на коронавірусну кризу змоделювати дії людства щодо кліматичних змін.
