Унікальність української писанки з погляду Дмитра Пожоджука

0
222

У найбільшому селі України Космачі проживає унікальний майстер. Це – Дмитро Пожоджук. З року в рік він пише писанки і збирає колекцію найцікавіших писанок з усього світу у своїй хаті-музеї. В його колекції є писанки Тараса Городецького з Червонограда, Одарки Онищук та Оксани Ярош з Канади, Николи Коваля із США, Феломени Процек з Бразилії, Параски Багрійчук, Марії Габорак, Марії Костюк, Анни Линдюк, Марії Кіращук з Космача, Олега Кіращука, Світлани Стадник з Коломиї, Олександра Опарія з Сумщини, Галини Педяш з Полтавщини…

         Дмитро Пожоджуктакожвишиває рушники неповторними космацькими узорами, у своїй творчості використовує литовську, латвійську, естонську, болгарську народну орнаментику, узори Поділля, Лемківщини, Полісся, Слобожанщини.  Дружина Марія випікає паски до Великодніх свят із різними символами, їх усіх пан Дмитро може пояснити. А ще славний гуцул виготовляє різноманітні меди, збирає лікарські трави від різних захворювань і розповсюджує їх по всій Україні.

Дмитро Пожоджук – відомий на увесь світ народний майстер, знавець Гуцульщини, гостинна людина, до якої у с. Космач приїздять гості з різних куточків світу. Він видав багато книг (є нашим колегою, журналістом), а нещодавно  створив свій ю-туб канал. Про все, що робить, розповідає, ділиться рецептами приготування, відвідує космацьких писанкарок, творчість яких презентує на своїй фейсбук-сторінці та ю-туб каналі.

Напередодні Великодня розмовляємо з п. Дмитром онлайн про унікальну українську традицію – писанкарство.

«Українська писанка – це один з найдавніших видів народного мистецтва. Констатую, що писанка  називається тому так, що пишуть її на  яйці. Крім писанок є мальованки, коли яйце розмальовують фарбами. У моїй колекції є мальованка, на якій зображений Святий Миколай. Автор Ростислав Глуховецький, він проживає у Франції. Крім писанок, є дряпанки. Яйце зафарбовують в один колір, а потім голкою, скальпелем або ножиком дряпають певні символи або орнаменти. Дряпанки найкращі виготовляє заслужений майстер народної творчості України Марія Гоцуляк з Могилева-Подільського. У моїй колекції є її дряпанки, на яких Марія  видряпала сценки із великоніх гаївок, старовинну українську символіку. Є і так звані мотанки, які Марія робить у той спосіб, що намотує на яйце кольорові нитки і формі орнаменту. Або виготовляє декоровані яйця (робить на яйці з соломки усякі знаки типу сонця). На декорованих яйцях Марії Клізи з Польщі зображені ангели, вирізані великі дірочки у формі ромбів чи медальйонів. Коли інші народи писали щось  на каменях чи папірусі, то українці з прадіда-діда писали на яйцях. Тільки те письмо треба вміти читати, бо в ньому вся історія українського народу.

Щоб виготовити писанку, потрібно мати необхідні інструменти. Це  яйця, бджолиний віск, фарби і кистка (писальце, писачок), яким по курячому яйці проводять білі лінії. Коли зроблено контури орнаменту, яйце опускають у жовту фарбу. Усе яйце стає жовтим, а під воском залишились білі лінії. Тоді пишуть писальцем чи пером від ручки, яким діти колись користувались у школі, інші символи і ставлять в червону або оранжеву фарбу.  Виймають і пишуть далі воском. Остання фарба має бути вишнева або чорна. Під воском залишаються вже жовті і білі контури узору, а далі – зелені, червоні і чорні. Яйця з написаними символами підігрівають, обтирають віск і народжується українська писанка.

Пером по яйцях  пише родина Цікалів з Тернополя,  Філомена Процик з Бразилії, а ще багато писанкарів в Аргентині, Венесуелі… Раніше всі писали пером, а писачки придумали пізніше. Писачок – це така металева лійочка, яка має дірку, в яку можна просилити волосину. В неї набирається розтоплений віск і по білому яйці починаємо писати писанку. Я провів в Україні вісім Міжнародних З’їздів Писанкарів, один Конгрес Писанкарів, багато конкурсів дитячої писанки, зініціював видавати у Верховині журнал «Писанка».

На сьогодні в нас в Україні великі форуми писанкарів проводять у Вінниці, Червонограді, Львові, Коломиї… Воскресає Українська Держава і воскресає українська писанка. Писанка сьогодні стала символом України, своєрідним паспортом України», – розповів з піднесенням та неприхованою радістю пан Дмитро Пожоджук.

         Напередодні свята можемо спробувати писати писанки. В інтернеті, на ю-туб каналах є чимало майстер-класів від багатьох писанкарів. Пригадую, як шість років тому напередодні Великодня я завітала в Космач до Марії Кіращук, і ми разом із нею протягом дня виготовили чимало гуцульських писанок. Це унікальна традиція українського народу, яку потрібно розвивати. На звичаях, традиціях тримається наша культура, наші духовні надбання. Пишаймося ними, плекаймо їх у наших родинах! Це по-українськи!

Юлія Боєчко.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут