Заокеанська Роза, або 8 фактів із життя Рози з Ліми, першої католицької святої Америки

0
23

Не лише християнські святі, які проживали у перші століття після народження Ісуса Христа, опинялися на роздоріжжі і були змушені робити власний вибір, яким шляхом рухатися далі. Перед цим вибором поставали й інші діячі у пізніший час. При цьому, діячі із різних частин світу, коли довколишні умови також були непростими. Так було і зі святою Розою із Ліми, яка між потенційно багатим та забезпеченим життям у заміжжі і відданим служінням Богу обрала саме друге.

Роза – не справжнє імя

Ісабель Флорес (1586 – 1617) народилась 20 квітня у столиці Перу Лімі, у родині іспанських емігрантів. Дівчина була надзвичайно красивою, це бачили і відзначали інші. Відтак її стали називати Розою. Щоправда, сама вона своєї краси на показ не виставляла. Навіть навпаки: дівчина обрізала собі волосся, натирала обличчя перцем, іншими їдкими речовинами і в такий спосіб намагалась відвертати увагу оточуючих від власної привабливості, викликала відразу та несприйняття. Звичайно, що подібне сприймалося не всіма. Особливо цьому противились рідні Рози з Ліми, її батьки. Тим більше, коли довідались, що дівчина не розглядає варіант із заміжжям й планує повністю присвятити себе служінню Господу. Цю відомість вони сприйняли із спротивом та намагалися змінити думку доньки. Треба сказати, що Роза із Ліми залишилась непохитною у своїх поглядах та прагненнях, але й батькам не сказала жодного кривого слова.    

Америка і Європа, Роза з Ліми і Катерина Сієнська

Жителям сучасного світу, де догляд за собою й відвідування салонів краси стало невід’ємною практикою повсякдення, непросто зрозуміти кроки, до яких вдавалась свята Роза із Ліми. Водночас, у свій час вона була зовсім не єдиною дівчиною, що відважувалась на щось подібне. Скажімо, великий вплив на цю діячку мала інша свята – Катерина Сієнська. Остання вважається покровителькою Європи і також вдавалась до різних дій задля спотворення своєї фізичної краси. До прикладу, вона ошпарювала власне обличчя гарячою водою. Роза з Ліми неодноразово перечитувала біографію Катерини Сієнської і у всьому намагалась ту наслідувати. Обидві названі діячки не хотіли, щоб їхнім найбільшим життєвим досягненням стало просто вдале заміжжя.   

Підтримка корінного населення

Життя та діяльність Рози із Ліми пов’язані із монахинями-домініканками, яких вона намагалась наслідувати. Скажімо, її налаштування на відособлене життя й часті молитви. Молилась, у тому числі, за навернення на християнство й щасливе буття місцевого корінного населення. Також вона усіляко підтримувала індіанців. Тих із них, які були нещадно виснажені непосильною працею і важкими фізичними роботами, працюючих на прийшлих європейців, вона запрошувала до себе, спілкувалась з ними й опікувалась. Не без того, що навчала їх християнським молитвам і роздавала релігійно-просвітницьку літературу.  

Із буднів Рози із Ліми

Свята Роза дотримувалась суворих постів і дуже багато молилась. Вона вважала, що повинна хоча б частково відчути біль та муки, які довелося пережити розіпнутому на хресті Ісусові, тому вдавалась до різноманітних страждань. Скажімо, носила волосяницю. Розцінювала це все як власний шлях до вершин духовної зрілості. Не менш важким життєвим досвідом для неї стали смерть батьків і самотність, з чим також потрібно було навчитись жити й давати собі раду. Хоч вони і не сприйняли рішення доньки відмовитись від потенційно вдалого заміжжя та забезпеченого життя, вона ніколи не відрікалась від них і усіляко підтримувала. Зокрема, займалась шиттям і вишиванням, вирощувала квіти і їх продавала – щоб хоч якось допомагати родині фінансово.   

“Ніч віри”

Часті й тривалі молитви, суворі пости не завжди давали свій ефект, а в окремих моментах залишалися незрозумілими й наче потаємними для Рози з Ліми. Усе змінилося після 15 років її зусиль: ревні молитви дали свій ефект і дівчина побачила свого ангела-охоронця та Матір Божу. Останнє ще більше укріпило її у власній вірі, у духовному призначенні. Щоправда, досягнуто цього було часто неможливими й надзвичайно цілеспрямованими зусиллями: свята Роза з Ліми могла обмежувати свій побут до двогодинного сну на добу й на твердих дошках без будь-яких засобів комфорту.   

Смерть

Свята Роза з Ліми прожила лише 31 рік. Останні роки життя вона провела у домі друзів своєї родини. При цьому, вона передбачила власну смерть: місце, день і годину смерті. На її похороні зібралося багато людей, адже на той час відомості про неї поширились теренами всієї Південної Америки.  

Беатифікація і канонізація

Ще у далекому 1668 році Розу із Ліми було беатифіковано. Це зробив папа Климент ІХ. Відтак вона була проголошена ним покровителькою Південної Америки, а пізніше і Філіппін. І це перша свята із Латинської Америки. У 1671 році папою Климентом Х Розу з Ліми було канонізовано.

Згадка та атрибути

Святу Розу із Ліми звично зображають молодою й у домініканському одязі. Її атрибутами є дитя Ісус у обіймах, тернова корона, якір, хрест, троянда тощо. Вона вважається покровителькою Південної Америки, Філіппін, але також садівників – оскільки значну частину свого життя провела у догляді за рослинами в саду своїх батьків.   

У сучасному світі і без особливо вдумливого осмислення фігури святої Рози з Ліми, її життя та місія можуть залишитись без належної уваги й незрозумілими. Проте, ретельне і старанне прочитання біографії цієї святої розставляє усі акценти. Відтак приклад святої Рози із Ліми може вберегти нас від надмірного захоплення матеріальним і скороминущим, спрямувати шляхом духовного розвитку й чистоти дій і помислів.

Джерело: Духовна Велич Львова

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут