Минулорічний жорсткий карантин вніс свої суворі корективи у важливі події, які українці планували відзначати минулого року. Хтось змінив день весілля, хтось відмінив святкування ювілеїв… Так само і свята першого Урочистого Причастя минулого року перенесли на невизначену дату. Та, дякувати Богові, вже цього року, особливо в травні, на церковному подвір’ї можемо бачити не лише наречених, але й школярів, які йдуть до свого першого Причастя. Дівчатка – в білосніжних сукнях, хлопчики – в костюмах. Батьки та хресні з трепетом супроводжують своїх дітей, які так невпинно дорослішають.
Здавалося б, ми достатньо знаємо, як готуватись до Урочистого Причастя, адже неодноразово були присутні на цьому святі у похресників та родичів. Знаємо, що дарувати, як одягатись, якого фотографа варто запрошувати для фотосесії та за скільки. Однак часто забуваємо про найголовніші речі…
Про належну підготовку до свята першого Причастя та про те, чому приділити найбільше уваги, нам розповів о. Борис Гобир, настоятель храму Преображення Господнього м. Івано-Франківська.
– У нашій церкві є гарна традиція: нести діток до Св. Причастя одразу після хрещення. За східною християнською традицією, святі таїнства християнського втаємничення (Хрещення, Миропомазання та Євхаристія) довершуються разом. Отже, день Святого Хрещення вже був і днем першого Причастя. Окрім того, в 2015 року Синод Єпископів УГКЦ затвердив інструкцію щодо Причастя немовлят і дітей в УГКЦ. Таким чином дітки вже змалечку воцерковлюються, звикаючи до відвідин Богослужіння та прийняття Святого Причастя.
До семи років дитина за традицією причащається без сповіді, оскільки вважається, що до цього віку вона ще не в змозі по-справжньому усвідомити гріховність або, навпаки, безгрішність скоєних вчинків. Відповідно до постанови Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ саме семирічний вік є «відповідним для приготування до першої Святої Сповіді». Досягнувши 7 років, дитина повинна готуватись до першої Сповіді та першого Урочистого Причастя. Щоб підготовка до першого Святого Причастя була ефективною, існують відповідні церковні документи, зокрема Катехитичний правильник УГКЦ, а також постанови Синоду Єпископів УГКЦ.
Я хотів би зупинитись саме на тих моментах, які Синод вимагає від парохів або від тих осіб, які займаються катехизою. Справа в тому, що готувати діток до першої Сповіді та Святого Причастя не може будь-хто. Знання Святого Письма чи церковних обрядів не дають права проводити такі заняття. Це можуть робити спеціально підготовлені катехити, не вчителі християнської етики. Потрібно пройти відповідні навчання та отримати благословення Митрополита на проведення катехизації.
Отож, Церква вважає, що з 7-ми років дитина вже усвідомлює свої вчинки та вміє розрізняти, що є добре, а що – погано. Водночас батьки самі повинні спостерігати за своєю дитиною та її готовністю відвідувати підготовку до першого Причастя. Котрась дитина буде готова у 7 років, котрась – у 8, котрась – у 9 років, а хтось і в 40 років, на жаль, не буде готовий…
Свято першого Урочистого Причастя звичайно має залишитись у пам’яті як дитини, так і всієї родини: рідних батьків, хресних, дідусів та бабусь. Однак, хочу наголосити, що в день першого Святого Причастя особливу увагу варто звертати на внутрішню підготовку, стан і настанову дитини, батьків, родичів, а не лише на зовнішні ознаки, тобто вбрання дітей, оздоблення храму, відео та фотозйомок. Церква не заперечує та не забороняє всього цього, але водночас наголошує, що у всьому має бути поміркованість. Особливо, коли діти йдуть до першого Причастя групою, потрібно розуміти фінансові можливості кожного з батьків. Щоб ніхто не був ображений чи, борони, Боже, відкинутий лише через те, що не має можливості купити дорогу вишукану сукню для доньки чи оплатити професійного фотографа. Сьогодні гарною практикою при парафіях є те, коли дітки йдуть до першого Святого Причастя у нашому національному одязі. Адже вишиванки сьогодні має кожна дитина. Як то гарно, коли перед церквою вишикувались хлопчики та дівчатка у яскравому українському строї!
Коли наближається вже святковий день, звертаємо найбільшу увагу на дитину та її готовність приступати до Сповіді й Причастя. На жаль, часто забуваємо про дорослих… У цей святковий день не тільки діти мають приступати до Святого Причастя, але й їхні батьки та хресні. Тому церква закликає готувати також і батьків, а катехиту радить провести бодай три катехитичні зустрічі для батьків та хресних батьків.
Сьогодні досить поширеною практикою у підготовці до першого Причастя є те, що протягом року катехит чи священник навідується до школи і вже там для всього класу проводить заняття. Ця практика пояснювалась тим, що раніше багато церков не мали приміщень і відповідно можливостей для такого роду занять. Напевно, так дуже зручно насамперед батькам: відвели дітей протягом тижня до школи, а там і уроки, і катехизація. Нікуди не потрібно у неділю йти… Саме тому сьогодні церква закликає, а при деяких парафіях священник вже й наголошує, що підготовка до першої Святої Сповіді та Святого Причастя має відбуватися виключно при парафії. Тоді діти краще розуміють, що таке парафіяльне життя та вже стають маленькими членами церковної спільноти.
І на завершення хочу наголосити, що свято першого Урочистого Причастя – це не завершення відвідин храму, а тільки початок. Як прикро, коли вже дорослі наречені на дошлюбній катехизації зізнаються, що востаннє були до сповіді та причастя… на святі свого першого Урочистого Причастя.
Священник та катехит провели велику роботу, підготувавши дитину до повноцінного церковного життя. А далі – вже завдання батьків не дати згаснути тій іскорці, яку запалила церква. Маємо розуміти, що християнські цінності передаються дітям від батьків, а не від школи і навіть не від церкви. У трикутнику «церква – школа – родина» найважливішою ланкою є саме сім’я, яка дає дитині християнське виховання та формує її духовну особистість.
Розмовляла Віра БІЛА.
