Український Католицький Університет – один з провідних навчальних закладів, якому з початком пандемії вдалося одразу перейти на онлайн-навчання. Про те, як видозмінився навчально-виховний процес студентів, як розвиватиметься богословський факультет та про свої плани розповів ректор університету о. д-р Богдан Прах.
– Отче Богдане, поділіться, як УКУ переживає цей непростий період пандемії?
– Зараз ми всі наче перебуваємо в Страсному тижні, тому що в нашому житті раптово змінилося багато речей. Маємо більше стресів та невідомого – як буде далі? Католицький університет з перших днів карантинних обмежень безболісно перейшов на онлайн-навчання, бо такими були вимоги часу. Ми були готові до цього раніше, адже наші викладачі та студенти мали подібний досвід. Для нас було надзвичайно важливим те, що ми могли поширювати свій навчальний продукт в різний спосіб, в різні країни Європи та світу. Зараз переходимо на гібридну форму навчання – частина студентів перебуває в університеті, а інші навчаються вдома. Загалом навчальний процес триває дуже добре – ані більших, ані менших проблем не виникає. Проте великий акцент ми ставимо на вихованні студентів, спілкуванні та спільному часі. Університет – це зустріч студента з професором не через скло чи віртуальну дійсність, а реальна зустріч, на якій можна пити каву та балакати про істотні справи нашого життя.
– Як під час дистанційного навчання працював ректорат та як особисто Ви переживали цей досвід?
– Було по-різному, адже ми переживали різні періоди. В кожному з них я намагався, і мені вдавалося щодня бути на роботі у визначений час. Коли на кораблі є капітан, то корабель пливе в доброму напрямку. Зрозумілим було те, що працівники ректорату мали різні обмеження та причини працювати дистанційно. Попри все, в той час ми постійно комунікували, проводили наради. Як тільки обмеження слабшали, всі могли фізично перебувати на місці праці. Отож добре навчилися жити в таких умовах.
– Ми багато говоримо про вплив карантину на студентів. А як змінилася праця викладачів?
– Можна сказати, що викладачі трохи нарікають, адже мають більше роботи (…усміхається). І це правда, тому що дистанційна форма є особливим способом, який вимагає від тих, хто проводить лекції, більше напруги – духовної та психічної. Зокрема, кожному студенту потрібно присвятити окрему увагу. Звідси випливає потреба пліднішої праці та додаткових зусиль.
– Якщо порівняти рейтинг факультетів, богослов’я не займає перші позиції. Яким Ви бачите розвиток фаху в Україні?
– Це дуже складне питання. Думаю, що як і кожна інша програма навчання в університеті, богослов’я також має свою специфіку, яка пов’язана не тільки з інтелектуальним пізнанням певної дійсності чи жаданням Бога. Ми стараємося в єдності з церквою розвивати різні програми і процеси, щоб це було не тільки мистецтво для мистецтва. Хочемо, щоби богослови та випускники справді були потрібні церкві в різних сферах її життя та діяльності. Сьогодні фах богослов’я в нашому університеті розвивається – є багато програм, пропозицій та цікавих студентів. Існує великий відсоток людей, яких цікавить якась вища духовність та пізнання Бога. Щоб людина могла знайти Бога через навчання богослов’я, а богослови були тими свідками Христа і несли Тайну віри в широкий світ.
– Ви вирішили ще раз кандидувати на посаду ректора УКУ. Що ще плануєте втілити в життя?
– За останніх два роки ми посилено трудилися над напрацюванням нової стратегії не тільки командою, але й цілим університетом. В публічно доступній стратегії викладені всі напрями, які ми хотіли б реалізувати. Дуже важливим залишається те, щоб університет продовжував свою місію, щоб заклад залишався тією інституцією, яка примножувала б відповідний авторитет, де загальнолюдські та християнські цінності на першому місці.
Зараз наша церква переживає певні кризи, пов’язані з різними небезпечними явищами, які з’являються в пресі та житті церкви. Разом зі спеціалістами римо-католицької церкви ми заснували «Центр захисту гідності дитини». Дитина є найбільш вразливою у всіх процесах. Йдеться не тільки про питання сексуальної небезпеки. Ми говоримо також про певну психічну підтримку там, де є різного роду насилля – в сім’ї, школі чи дошкільному середовищі. Це все одна велика проблема, якою ми хочемо зайнятися та розвивати кілька наступних років.
– Особистість, яка мала вплив на формування Ваших поглядів?
– Блаженніший Любомир Гузар за останні 20 років.
– Улюблена цитата з Біблії?
– «Не бійтеся!»
– Святий, який надихає?
– Василій Великий, в якого дуже гармонійне духовне життя поєднане з інтелектуальним, розумним поясненням зустрічі з Богом.
– Ваше хобі?
– Мандрівка якнайвище в гори.
Розмовляла Вікторія ГАВАЛЕШКО
