Під час пандемії коронавірусу медики по всьому світу перетворювались на інпланетян: халати, захисні костюми, маски, щитки, бахіли, шапочки, капюшони… Все це необхідність, аби не заразитись та не заразити… В такому одязі жарко, важко дихати, він залишає сліди, рятує життя, проте в ньому ще й немає кишень. Тому медсестра однієї з франківських лікарень створила функціональні сумки для медиків.
“На вчорашньому чергуванні ми придумали ще додаток: одноразову сумку із шапочки одноразової, бо немає куди ставити ручку, джгут, пластир і клей, які необхідні для роботи. І ще для телефону: одягали їх в кульочки і заклеювали скотчем. Насправді в цьому всьому дуже важко. Важко дихати, важко рухатись. Ми вчимося пристосовуватися до того, що є”, – розповідала Катерина рік тому, в розпал першої хвилі коронавірусу.
Катя Масляк працює медичною сестрою у відділенні невідкладної екстреної медичної допомоги в Івано-Франківській центральній міській лікарні. Карантин у звязку із корнавірусом для неї почався у той же вечір, коли його ввели. Відтоді вона, як правило, лише або вдома, або на роботі. Хлопець, як і рідні, поставились з розумінням до вибору дівчини працювати в такий нелегкий час. До слова, уся сім’я дівчини – також медики.
“Я в лікарні працюю ще від 9 класу: спочатку санітаркою, а тоді після 3 курсу офіційно змогла працювати медсестрою. То якраз співпало із початком пандемії. Я рік пропрацювала на ковідному приймальному і це було по правді дуже складно, особливо працювати в тих засобах індивідуального захисту (ЗІЗ) , які постійно парили, не мали кишень. То прям була кожного разу задача, щоб поїсти, чи піти в туалет. Після тих засобів захисту почалися алергії, висипання від респіраторів і таке інше. 24 години зміну пропрацювати в них – це реальний виклик! А потім я перейшла на «чистий приймальний» хоч пишу в лапках, бо щоразу приїздили пацієнти із різними патологіями, на які накладався щей ковід”, – розповідає Катя.
Ідея створити поясні сумки спала на думку медсестрі ще рік тому, але не було часу і коштів.
“Ми коли працювали в тих комбінезонах (ЗІЗ) – було незрозуміло, куди дівати необіхдні речі: джгут, ручку, клей, телефон, антисептик. Ми мали шапочки на зав‘язках, то прив‘язували їх собі на пояс і так ходили- шапочка виступала за сумку. Дехто привязував на себе марлевий пояс і на нього закладав необіхдні речі- імпровізували, як могли”.
Після місяців роботи “в полі” Катя зрозуміла, який органайзер потрібен їй та колегам. Накреслила в голові та на папері свою їдею, та з нею звернулася у місцеву майстерню “Шуфля”.
“Справді вдячна Наталці Найді, яка є засновницею “Шуфлі”, бо не відмовила і погодилась взятися з командою за роботу”.
Такий органайзер коштує 690 гривень, але якщо медичні заклади будуть замовляти його працівникам у великих обсягах, то Катерина приготувала оптову ціну.
“Вважаю, що медичні заклади повинні потурбуватися про своїх працівників та забезпечити необіхдними сумками. Скоріш за все, я б взагалі хотіла виготовляти певні засоби індивідуального захисту для медиків. Ще не впевнена що саме, але кілька варіантів уже є. Але все впирається в кошти. Попит є, лише потрібно знайти час і фінанси на всю реалізацію”.
Дівчина обрала саме такий матеріал для своїх виробів, бо він легко миється, плями не залишаються, можна безліч разів її бруднити і не хвилюватись, що воно не змиється. А форму багато тестувала, спочатку була більш квадратна, але вона виявилась не зручною на тілі. У сумочку поміститься: телефон, джгут, ручки, бейджі, мініблокнотик, офтальмоскоп, ларингоскоп, на карабін можна повішати антисептик, чи будь що необхідне.
До слова, ці органайзери підходять не тільки для медиків.
“Це класна поясна сумка для офіціантів, також для архітекторів, бо товариш побачив і сказав, що було б круто в його сфері будівельників. Для перукарів. Ну типу для всіх, хто використовує певні приладдя на робочому місці і весь час все розкладає їх по кишенях. А так можна тримати все в одному місці. Сумка класна тим, що вона легко миється, якраз тому підбирала такий матеріал, щоб можна було в прямому сенсі слова: залити антисептиком. А ще вона має багато відділів і якісну фурнітуру. Ну і звісно, локально виготовлений продукт – це ж любов”.
