Дошлюбна чистота: чому варто чекати?

0
24

Як Олександр Пономарьов у своїй відомій пісні, я також неодноразово ставив собі запитання: варто чи ні? Після роздумів, я випрацював для себе власні ТОП причини, чому із сексуальним життям варто почекати до одруження, базуючись на психології, сексології, медицині, цифрах і любові.

1. Краще пізнання людини. Інтимні стосунки – найприємніший і найшвидший спосіб досягти зв’язку, однак якщо перейти безпосередньо до сексу виключно на фізіологічному рівні, то існує дуже великий ризик, що емоційний, психологічний, духовний та інтелектуальний рівні просто не встигнуть належно розвинутись. В такому випадку пара звикає до найшвидшого способу отримання задоволення, нехтуючи іншими сферами пізнання партнера. Тому напрошується логічне запитання: що залишиться і що буде об’єднувати пару у стосунках, які тримаються виключно на сексуальних взаєминах? Коли завершиться період закоханості чи залишається ще щось, на чому можуть втриматись такі стосунки? Тому існує дуже великий ризик, що таким парам просто не вдасться належно перейти через різноманітні кризи.

2. Довіра до здоров’я партнера. Шукаючи у стосунках виключно сексуального задоволення, його можна шукати з різними людьми, не усвідомлюючи того, що можна стати переносником різних захворювань. І чим більше в людини було сексуальних партнерів, відповідно збільшується ризик бути зараженим чи захворіти на інші хвороби, пов’язані з безвідповідальним статевим життям. В той час як стриманість до шлюбу дає 100% гарантію того, що ми нікого не наражаємо на небезпеку зараження.

3. Інтимні стосунки формують сильну залежність від партнера на емоційному, фізіологічному і гормональному рівнях («винні» гормони окситоцин, вазопресин і дофамін). Це природньо, що в інтимних стосунках ми фізично, психічно, емоційно та духовно поєднуємось з іншою людиною. Оскільки це є найглибший рівень близькості, який зарезервований виключно для подружжя, тому після розриву таких невпорядкованих сексуальних стосунків (а це стається у 80% випадків), люди переживають набагато більший біль, ніж ті, хто утримується від таких стосунків до шлюбу.

4. Інтимні стосунки маскують проблеми. Коли їх використовують як інструмент для вирішення проблем, то спершу через викид гормонів і яскраві відчуття здається, що начебто проблему вдалось «вирішити». Насправді ж проблему просто тимчасово відтермінували чи заховали «глибоко в шухляду», часто лише поглиблюючи її.

5. Неможливо зрозуміти чи це любов, чи просто закоханість.

Як тільки пара у стосунках вводить сексуальний досвід, стирається чи притуплюється розуміння того, чи це щирі почуття керують близькістю, чи просто пристрасть. Тому стриманість до шлюбу – це своєрідна перевірка на зрілість та правдивість почуттів.

6. Посвята одній людині. Вірний до шлюбу – вірний у шлюбі. Згідно зі статистикою американського Institute for Family Studies: якщо подружжя не мало партнерів до весілля, то існує закономірна вірогідність, що у цьому подружжі не буде зрад після шлюбу.

7. Тебе не порівнюють з попередніми. Оскільки інтимна близькість викликає високоемоційні переживання, мозок людини відразу реагує та запам’ятовує це. Тому в результаті сексуального життя з різними партнерами ця «пам’ять» переноситься в подружжя.

8. Для тих, хто думає, що «більшість так живе» і ми не в середньовіччі, може виявитись відкриттям, що більшість розлучається (60% в Україні). Виходячи з попередніх пунктів, можна зробити наступний висновок: внаслідок стриманості до шлюбу стосунки міцнішають, тому що в них присутня зріла та віддана любов і посвята. Тому для тих, хто прагне побудувати щасливий нерозривний шлюб, краще трішки пожити в «середньовіччі», ніж, поживши, «як усі», до шлюбу, так і не засмакувати вірності й правдивої любові.

9. «Мені потрібно знати, наскільки ми сумісні». Існує міф, що життя до шлюбу допомагає визначити сумісність партнерів. Бо класичне виправдання таких стосунків на віру – «боїмось бути несумісними». Несумісність партнерів частіше знаходиться у психологічній площині і пояснюється їх різним ставленням до видів та режимів сексуальної активності. Сумісність може бути очевидною, якщо, по-перше, проводите час разом і відчуваєте темперамент партнера (в процесі спілкування, спільних подорожей, стресових ситуацій тощо). А по-друге, якщо формуєте звичку обговорювати це.

Про те, чому варто зачекати до шлюбу, в Церкви є обґрунтовані пояснення, які підсумовує греко-католицький священник о. Василь Савчин ось такими словами:

«Ти правдиво любиш, коли любиш іншого! А любов – це емоція, почуття, секс, повага, підтримка, але найперше і найважливіше РІШЕННЯ – розуму та волі. Це рішення передбачає цінувати гідність людини, яку дав їй Бог. Відповідно любов – це рішення цінувати людину, так як каже Бог. У Бога нема випадковостей чи помилок, Він все продумав якнайкраще. А тому, закликаючи «зачекати з інтимними стосунками до шлюбу», Господь точно не помилився. Навпаки, цим Він підкреслює, що таким рішенням наша любов є дійсно зрілою та спрямованою на ОСОБУ, а не лише на її тіло».

Святослав СТЕФАНИШИН.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут