Люди – найбільший скарб парафії Царя Христа, що на Майзлях м. Івано-Франківська. Духовність, катехизація, вивчення Святого Письма, молитовні зустрічі, паломництва та спільнотна діяльність – те, чим горить парафія, якою опікуються отці Василіяни. Священники дбають одразу про монастир та храм Царя Христа.
Про одну з найчисельніших парафій міста та секрети спільнотної згуртованості й любові поділився ігумен і парох храму Царя Христа о. Артемій Новицький, ЧСВВ.
Сторінками історії – створення парафії, радянський занепад та велике відродження
Історія храму бере початок із середини 20-х років, а точніше у 1924 році. Ще за австрійських часів громадська рада Майзлів подарувала площу під будівництво читальні товариства «Просвіта». Саме на цьому місці спорудили святиню і монастир отців Василіян.
За словами отця Артемія, в місцевості біля вокзалу жило та трудилося багато українців, тому тут утворилася громада, яка мала потребу в богослужіннях та плеканні духовного життя. Проєкт будівництва храму створив львівський архітектор Олександр Пежанський. Храм збудований у візантійському стилі з 5-ма куполами. Щодо назви, то вона не раз змінювалася: храм називали церквою Пресвятої Тройці, пізніше – Співстраждання Пречистої Діви Марії, але остаточно храм отримав назву Царя Христа. У 1932 році святиню освятили. До 1946 року монастир та церква постійно працювали, проте з початком Другої світової війни їх зачинили. Після Львівського псевдособору святиня чернечого життя перетворилася у приміщення для початкових класів та навіть у кінозал. Останній ігумен о. Григорій Балагурак, справжній ісповідник віри, був ув’язнений та відправлений до Сибіру, де й помер.
У часи радянського режиму, як і всі храми, церква Царя Христа також не виконувала свого прямого призначення. Храм використовували як склад – класичний варіант для усіх зачинених храмів.
У 1990-их роках, коли УГКЦ вийшла з підпілля, парафія Царя Христа стала однією з найактивніших в Івано-Франківську. Василіянський монастир поволі піднімався з руїн, а першим ігуменом після його відновлення став о. Никодим Гуралюк, ЧСВВ.
Храм в стилі українського бароко
Цікавим фактом є те, що до війни храм не був розписаний, а вже за час душпастирювання о. Никодима Гуралюка стіни всередині стали полотном для богословського розпису. В той же час встановили дерев’яний іконостас, над створенням якого працювала команда митців на чолі з Володимиром Федоровим. Вже згодом, через роки, з приходом отця Володимира Палчинського у храмі встановили теплу підлогу і розпочали різьблення нового іконостасу. Різьбярі використали стиль, який колись задав пан Федоров. Престоли, бічні ікони, святилище, кивот – усе в стилі неоукраїнського бароко. До храму не потрапляє чисте світло, адже вікна обрамлені вітражами із зображеннями ликів Святих, Ісуса Христа та Богородиці. Атмосфера храму налаштовує на молитовний настрій та відчуття Божественного.
Парафіяльне життя
Немає такого тижня, щоб чогось не відбувалося – парафія дуже жива і діяльна. Релігійний осередок може пишатися чи не найбільшою кількістю діючих молитовних спільнот та кількома талановитими й відомими хорами. Тішить своїм співом у храмі на Майлях як найстаріший хор «Надія», так само – й дитячий. Загалом хорове мистецтво втілюється у праці восьми колективів – п’ять хорів та три вокально-інструментальних ансамблів.
Отець Артемій дуже радіє тому, що на парафії діє велика кількість спільнот – є товариства апостольського і молитовного типу. Декілька тисяч людей зібрані в певні групи, спільноти для глибшого пізнання Бога, а також молитовної та духовної підтримки.
«Апостольство молитви» – традиційне товариство, яке завжди діяло при монастирі. Його учасники моляться в наміренні Папи чи нашої Церкви. Так само спільнота «Апостольства доброї смерті», яка приносить свої молитви за тих, хто перебуває на смертному одрі. Отець назвав їх товариством доброго життя, бо ще тут вчаться, як жити так, щоб гідно померти.
«Третій мирянський чин Святого Василія Великого» знаходиться під опікою чернечих родин. Василій Великий вбачав одним з важливих завдань монашества – допомогу розвитку церкви. Чисельністю в кількасот учасників спільнота практикує духовне життя для зростання у вірі та апостольстві справи для зростання Церкви.
Катехитичні спільноти займаються євангелізаційними процесами на парафії, катехизуючи дітей, молодь та дорослих.
Катехитична школа також чисельна – близько 170 дітей. Дитяча катехизація не обмежується лише вивченням та пізнанням правд про Бога, але й різними активностями, творчими гуртками та цікавими заняттями. Влітку парафіяльні аніматори проводять «Веселі канікули з Богом».
Дбають отці Василіяни також про спільне вивчення Святого Письма. Щотижня відбуваються зустрічі для прочитання, тлумачення та обговорення Божого слова. А «Марійська дружина» не залишає парафіян без цікавих поїздок, прощ, різноманітних святкувань та урочистостей, відповідаючи за їхню організацію. Майже щотижня відбуваються маленькі, часом і великі паломництва.
Не залишаються поза увагою і новостворені пари. Священники працюють як з подружжями, так і з молодятами, які збираються стати сім’єю перед лицем Господа.
Благодійність
Храм на Майзлях добре відомий серед потребуючих, які повсякчас можуть знайти там допомогу. Священники періодично роблять збірку для «Карітасу», щоб потребуючі могли отримати там обіди. Парафіяни часто жертвують продукти, а отці Василіяни віддають тим, хто справді потребує. Допомагає спільнота не лише харчами чи одягом. Іноді церква забезпечує навчання або дає якісь направлення – інструменти для того, щоб подбати про майбутнє потребуючого, а не лише про хліб насущний.
Священник розповів, що отці відчувають відповідальність за кожного вірянина, який приходить до храму та опікуються про чистоту віри усіх без винятку парафіян.
Священнослужителі парафії
На чолі з ігуменом о. Артемієм Новицьким тут служать ще 10 душпастирів. Кожен має власне служіння та відповідальність за певний процес на парафії. Усі священнослужителі парафії Царя Христа належать до Чину Святого Василія Великого.
У неділю служиться п’ять Божественних Літургій: о 8:00, 10:00, 12:00, 14:00 та 18:00. А в будні вірні мають можливість відвідати Літургії о 8:00, 10:00 та 18:00. Вікторія ГАВАЛЕШКО
