23 липня, в Українському католицькому університеті, на Філософсько-богословському факультеті відбулася презентація частини перекладу Євангелія від Марка на українську жестову мову (УЖМ) в межах спільного українсько-американського проєкту.
Переклад Євангелія на українську жестову мову реалізований за допомогою спеціальної методології «DOT» (Deaf Owned Translation – «Переклад, що належить глухим»), яку розроблено за участі організації з перекладу Біблії «Wycliffe Associates». Так глухі християни всього світу, за допомогою цієї методології, опрацьовують і поширюють власні переклади Біблії з національної письмової мови на жестову. До таких проєктів привернута особлива увага, адже глухим та слабочуючим людям по всьому світі бракує матеріалів рідною жестовою мовою.
Впродовж двох тижнів на Філософсько-богословському факультеті УКУ команда з 20 волонтерів, яку очолив керівник служби супроводу студентів з особливими освітніми потребами Деканату студентського життя УКУ д-р Ігор Кобель, працювала над перекладом та записом Євангелія українською жестовою мовою.
«У 2019 році до мене звернувся працівник організації “DOT” Тим Маджіо з пропозицією знайти серед глухої спільноти зацікавлених християн, які б хотіли взяти участь у проєкті перекладу Святого Письма від Марка на українську жестову мову у форматі відеозапису. Та через пандемію дату початку проєкту довелося відкласти кілька разів, аж до липня 2021 року. І от ми нарешті стартували та заручились підтримкою декана Філософсько-богословського факультету о. д-ра Юрія Щурка і завідувача кафедри біблійних наук о. Петра Терлецького, які допомагали з тлумаченням і розумінням біблійних текстів», – каже керівник проєкту Ігор Кобель.
У складі команди, основне ядро якої склали глухі люди, є священники, філософи, перекладачі, зокрема: сурдопедагоги Львівської спеціальної школи-інтернату Марії Покрови для глухих дітей Олена Зуєнко та Мирослава Кобель, провідна спеціалістка відділу навчання української жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології Національної академії педагогічних наук України Наталія Адамюк, доцентка Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка Оксана Дмітрієва. Робота ретельна, адже важливе кожне слово, від якого залежить правильне тлумачення текстів.
Під час роботи над перекладом кожну главу Євангелія поділили між глухими учасниками команди, опрацювали її з консультантами та перекладачами і записували на відео, яке власне стало майданчиком для обговорень. І лише після спільної згоди щодо вичерпності перекладу на жестову мову команда розпочинала запис наступного уривка з Євангелія. Для зйомок і монтажу була залучена техніка американських партнерів «Wycliffe Associates».
Тим Маджіо, координатор проєктів «DOT» розповів, що багато людей його запитували, навіщо глухим потрібен переклад жестовою мовою, якщо вони можуть вільно читати. «Коли глухі читають, то у їхньому сприйнятті – це наче іноземна мова, бо вони не можуть чути, як вона звучить. – пояснив Тим Маджіо. – Перекладаючи Святе Письмо на українську жестову мову, ми можемо допомогти багатьом глухим людям, аби Боже Слово промовило до їхнього серця. Оскільки глухі чують мало звуків і не розуміють усне мовлення, то в наших відео їх взагалі немає. Ці відчуття, як бути глухою людиною, я хочу вам передати».
Протягом двох тижнів організатори проєкту навчали глухих, як розуміти текст Євангелія і з допомогою колег переклали ці тексти жестовою мовою. 23 липня глядачі побачили перші напрацювання команди, які вони завершили у телестудії УКУ спільно з працівником студії Ігорем Ревагою. Робота над перекладом Євангелія від Марка, за словами, організаторів, триватиме ще близько двох років. Протягом цього часу волонтери будуть регулярно зустрічатися 2-3 рази на рік. Найближча сесія запланована на листопад 2021 року.
Тарас Бала, лідер команди волонтерів, які займались перекладом, додав: «Я вдячний нашим американським колегам, які приїхали з цим проєктом в Україну. Для мене така перекладацька робота була новою, тому я згодився взяти на себе цю місію. Результат, який ви сьогодні побачили, – плід великих зусиль. Ми багато обговорювали, дискутували і зробили все можливе, розуміючи, що цих напрацювань потребує багато людей».
Отець Олег Плішило, учасник проєкту, який народився у сім’ї глухих і вільно спілкується жестовою мовою, зазначив, що всі працювали настільки злагоджено і сповна, що навіть після вечері залишалися ще трохи попрацювати: «Цей досвід перекладання був особливим, бо я побачив глухих людей з іншого боку. Я побачив їх активними лідерами, які поглинуті працею. Такого я досі не досвідчував ніде. Вони цікавились всім, намагалися в найкращий спосіб запізнати тексти і зміст. Я дякую всім, хто жив і віддавався цьому проєкту. Бажаю, щоб ще не один проєкт ми зробили, не лише “для” глухих, а й “з” глухими».
Наостанок всі учасники проєкту отримали сертифікати і приємний сюрприз від своїх дітей. Бо поки батьки працювали над перекладом, діти мали власне дозвілля, яке організували педагог Львівської школи для глухих Мирослава Кобель та студентка програми соціальної роботи УКУ Анастасія Потапова. Власне про своє дозвілля діти розповіли батькам жестовою мовою. Крім того, продемонстрували кілька засвоєних жестів з американської жестової мови. Не забула малеча і про американських друзів, яким подарувала малюнки, які написали власноруч.
