Літо – прекрасна пора, коли можна розслабитися та з головою пірнути у відпочинок, відпустку чи канікули. Господь дарує нам цей час, щоби ми набралися сил, відновилися як фізично, так і духовно, а опісля знову повернулися до звичного способу життя, виконуючи свої обов’язки. Це час, який даний нам, щоб більше побути з родиною, сім’єю, можливо, відвідати когось з рідні, а чи самим відкрити для себе щось нове та досі непізнане.
Водночас все частіше помічаю, коли в сповіді люди зізнаються, що саме під час перебування у відпустці десь занедбували своє духовне життя: молитву, читання Святого Письма, участь у Літургії. І якщо з останнім справді можуть бути труднощі (коли, наприклад, ви перебуваєте в якійсь країні, де немає християнських церков), ну то занедбання перших двох пунктів, як мінімум, свідчить про те, що Господь далеко не такий важливий для нас, як нам то часто може видаватися.
Святий Іван Павло II під час молитви «Ангел Господній» 21 липня 1996 року сказав: «Під час відпочинку і, зокрема, в період відпустки, людині пропонується усвідомити той факт, що робота – це засіб, а не кінцева мета життя, і їй дається можливість відкрити красу тиші як простору, в якому потрібно знайти себе, щоб відкритися до самопізнання та молитви».
Бог також відпочиває
Очевидно, час вакацій – надзвичайно важливий, адже це можливість і справді «перезавантажитися» й наново подивитися на ситуації та світ, який довкола. Час відпустки чи канікул – дуже цінний, більше того – він необхідний. Навіть Господь Бог, коли творив світ і все, що довкола, обрав сьомий день, як день свого відпочинку: «Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив був, і спочив сьомого дня від усього свого діла, що творив був. І благословив Бог сьомий день і освятив його; того бо дня спочив Бог від усього свого діла, що творячи зробив був» (Бут. 2:2-3).
Господь Ісус також часто вдавався до «відпусток», переважно проводячи час на розмові з Богом. В Євангелії є кілька моментів, коли Христос відходить від своїх учнів, від людей, що довкола, від всього побуту, та йде на самоту, щоби бути на розмові з Отцем. Тим самим Ісус дає гарний приклад справжнього відпочинку – зміни обставин, місць чи роду заняття, АЛЕ постійної присутності з Богом.
Відпочинок після відпочинку?
Чомусь у нас часто може бути викривлене поняття відпочинку. Якщо ми вже беремо відпустку, то мусимо використати її «на всі сто», або ж як у народі кажуть – «відірватися». Не випадково, повернувшись додому, нам знову необхідний відпочинок, щоби набратися сил після вакацій. Ось чому так важливо, навіть плануючи свій вільний час, завжди пам’ятати про Бога. Насправді тим, хто справді живе правдивою вірою, цього пригадування не потрібно, як не потрібно пригадувати комусь про когось, якщо його любиш.
Бог – це правдива Особа. Він завжди поруч з нами, а тому нам варто частіше вдаватися до спілкування з Ним, якщо, звісно, любимо Його. Що означає любити Бога? Відповідь проста: берегти Його слово, як це робила Пречиста Діва Марія. Одного разу Папа Франциск сказав: «Ми називаємо Святе Сімейство «Святим», тому що в центрі цієї сім’ї завжди є Христос». Заледве, Марія та Йосиф, коли планували час на вакації, могли планувати його без Ісуса. Подібно й ми, коли хочемо мати справжній відпочинок, після якого нам не потрібна буде друга відпустка, то плануймо його з Богом.
Як організувати відпочинок з Богом?
Це не означає, що, окрім паломництв, ми більше нічого не маємо робити. Ні. Можна поїхати на море в якусь навіть арабську країну, але починати та завершувати свій день з молитви, на читання взяти собі гарну духовну книгу або послухати цікаву проповідь за допомогою Ютуб.
Більше того, сьогодні Церква дозволяє в окремих ситуаціях єднатися в молитві Божественної Літургії за допомогою онлайн-трансляцій. Що нам заважає в неділю вранці дістати свій телефон та ввімкнути Службу Божу? Інтернет, благо, є всюди.
Ми мусимо мати правдиве розуміння своєї віри, яка не ставить Бога в певні рамки, мовляв: «Господи, я, звісно, Тебе люблю і все таке інше, але Ти мені потрібний у неділю, рідше – в свята. Вранці я не маю часу, бо спішу. Ну Ти ж сам бачиш. Ввечері мені часто страшно, я, можливо, помолюся до Тебе, хоча зазвичай я настільки втомлений, що забуду. Ти, звісно, пробач, але зараз у мене десять днів моря за програмою «все включено», і я, мабуть, якщо не станеться чогось надзвичайного, не пам’ятатиму про Тебе. Але я повернуся, зовсім скоро, зачекай трішки…».
Хтось із святих сказав на кшталт: «Якщо тобі не цікавий Бог зараз, то як збираєшся провести з Ним цілу вічність?». Справді гарне запитання, особливо в контексті літнього періоду.
Тому, плануючи свій літній відпочинок, збираючи валізу, не забудьте покласти туди щось, що вам нагадуватиме про Бога. Це може бути маленький образок або навіть записочка з гарною цитатою, яку ви на час свого перебування в готелі зможете прикріпити на видному місці і яка пригадуватиме вам про ще одну ключову Особу, яка завжди є з вами – коли ви на роботі, вдома, чи коли ви на відпочинку.
«Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (І Сол. 5:16-18).
Усім гарних та приємних літніх відпусток з Богом!
о. Володимир ЛУКАШЕВСЬКИЙ.
