8 березня минула 76-річниця Львівського псевдособору, яким хотіли знищити Українську Греко-Католицьку Церкву та приєднати її до Російської православної церкви. Жодний Владика нашої Церкви-мучениці не підписав переходу на православ’я. Всіх священників, монахів, монахинь, мирян, які не хотіли перейти на православ’я, було вивезено на Сибір.
«Неначе на глум Христової науки і на сміх над церковними канонами знайшовся в нас останніми часами гурт священників, що відпали від Католицької Церкви і хотіли підшитися під освячену Церквою традицію і практику Собору та скликати і собі свій «собор». Для завершення свого Каїнового проступку цей «ініціятивний гурток», з допомогою зовнішніх чинників, в оманливий спосіб скликав так званий «Греко-католицький Собор у Львові» 1946 р. і на ньому ухвалив відступництво Греко-Католицької Церкви від Апостольського Престолу в Римі і її підпорядкування Московському патріярхові.
Одначе цей акт несправедливий і брехливий та не має жодної основи ні в Євангелію, ні в церковному Переданні, ні в житті і, як такий, противиться Божому і церковному праву, а тим самим не може мати жодної сили, що зобов’язує.
Найперше на цьому так званому «соборі» не було ні митрополита, ні жодного греко-католицького єпископа, котрі самостійно уповноважені скликати синоди в Україні, проводити і ухвалювати рішення. Жодні самозванці не можуть присвоювати собі цього права! З тієї причини ложний «Греко-католицький Собор 1946 р.», як сказано, не може ніколи і нікого зобов’язувати».
Із Пастирського послання Митрополита Йосифа Сліпого до духовенства і вірних «Наша Церква», Маклаково (Сибір), 19 серпня 1953 р.
