Ще за місяць до початку агресії росії проти України, 26 січня 2022 року Папа Франциск проголосив особливий день молитви за мир в Україні та в світі. Згодом, уже після початку війни, з боку Папи було зроблено чимало інших кроків для встановлення миру. Покірний похід до російського посольства, направлення до України двох кардиналів та гуманітарної допомоги, переговори з московським патріархом Кірілом, регулярний заклик до усього світу та особиста постійна молитва за мир в Україні. Проте минулого тижня ще перед тим як Папа посвятив Україну та росію Непорочному Серцю Марії, російська сторона доклала, мабуть, більше, ніж достатньо, кроків, щоб звести усі дипломатичні зусилля Апостольської Столиці до нуля…
«Путін ставить ультиматум Папі Франциску: «Не смій це робити», «Безпрецедентний випадок – вказування Папі куди можна їхати», «Москва: «Нєт», Папа Франциск не повинен їхати до Києва…» – саме такими заголовками майоріли шпальти італійських ЗМІ минулого тижня.
Злочинний російський уряд не перетравив запрошення Володимира Зеленського, скероване Папі Римському відвідати Українську столицю, оточену військами володимира путіна. І в той час, коли ще не було жодного офіційного підтвердження, російська дипломатія вже з поспіхом і на випередження скерувала до Держсекретаріату Ватикану «ноту-стоп» щодо можливого візиту: «Якби він відвідав Україну саме зараз, то зробив би послугу не стільки Зеленському, скільки Сполученим Штатам», — йдеться в ноті, згідно з повідомленням журналіста Массімо Франко в італійській газеті Corriere della Sera. Візит Святішого Отця до Києва таким чином розглядається москвою як об’єктивна підтримка ворогів путіна і тому може спровокувати безпрецедентну напругу у відносинах між москвою та Ватиканом.
Хоча багато експертів уже вважають ці відносини «скомпрометованими» через виразну позицію Папи Франциска, який чітко і неодноразово дав зрозуміти, що він готовий зробити все, щоб розпочати переговори, які можуть зупинити війну. Але водночас він також чітко вказав на відповідальність росії за жахливу війну, а не військову спецоперацію в Україні. Крім того, перед онлайн виступом Зеленського в італійському парламенті відбулася телефонна розмова Папи з українським президентом. Усі ці сигнали вказують на те, що путін неабияк «страждає», тому що міжнародна ізоляція чимраз більше підтверджується та посилюється. І саме вона вводить його в обсесивно-компульсивний розлад після військової агресії…
І не тільки. Ходять чутки, що в російському посольстві при Святому Престолі незабаром відбудуться кадрові зміни. Як повідомляє італійська газета Il Messaggero, москва планує замість Олександра Авдєєва, заслуженого дипломата у Ватикані (з 2013 року), прислати Олексія Парамонова, директора європейського департаменту МЗС росії, який останніми днями погрожував помстою Італії за її підтримку України.
Усе вищенаведене може вводити в песимізм щодо дієвості миротворчої дипломатії Святого Престолу в Україні. Але насправді ряд світових експертів вважають, що якщо діалог західного світу з росією зайде до остаточного «незворотного глухого кута» чи навіть до ядерної загрози (погрози вже неодноразово звучали з москви), останнє слово залишиться мабуть таки за найстарішою дипломатією світу – Ватиканом. І в такому випадку вона буде зручною обом сторонам, щоб вберегти світ від остаточного знищення і водночас, щоб хоч якось зберегти своє обличчя на світовій арені, мовляв, я був готовий на все, але прислухався все-таки до Папи…
Світ уже пам’ятає схожу історію в минулому столітті. 59 років тому, 25 жовтня 1962 р., Папа Іван XXIII виступив посередником і звернувся до лідерів США та СРСР із закликом про мир і припинення протистояння, яке увійшло в історію під назвою Карибської кризи. Все почалося 15 жовтня після того, як американські літаки «U-2» змогли сфотографувати замасковані радянські ядерні ракети, встановлені на Кубі, в декількох десятках кілометрів від кордону зі США. Президент США Джон Кеннеді терміново прийняв рішення про встановлення військової блокади навколо «острова свободи». Це означало, що американська армія була готова топити будь-які кораблі, які підпливали до Куби, навіть радянські. Над світом виникла загроза третьої світової війни. Армії обох держав були приведені в повну бойову готовність. Проте саме посередництво Папи сприяло вирішенню конфлікту. Обидва глави держав уступили один одному на заклик Папи заради виконання благородної і почесної місії – збереження миру на планеті чи навіть і збереження самої планети…
Молимося і сподіваємося, що цього разу світ не дійде до ядерної загрози, а в Україні вже скоро запанує мир. Ну і як би там Папу не сприймали у москві на фоні агресивної війни в Україні, свою місію він уже виконав. Він посвятив Непорочному Серцю Марії як країну агресорку, так і многостраждальну Україну, об’єднавши увесь світ в молитві за мир. А це і є найбільша коаліція тих, хто прагне Божого миру. Тож, будучи під Покровом Богородиці, ми віримо, що Вона допоможе світові припинити кровопролиття в Україні та встановити довготривалий Мир.
о. Іван СТЕФУРАК,
головний редактор.
