На одній писанці з різних сторін молоденька космачанка Марія Бойчук-Реведжук зобразила аж чотири пори року. Це унікальна робота, якій немає аналогів.
На запитання, як виникла така ідея, Марічка розповіла цілу історію.
– Кожна пора року для мене особлива. Зима – це спогади про Різдвяні свята, сміх дітвори на санках, що летять згори. (На писанці зображено дітей з різдвяною зіркою в зимову пору року – прим. авт). Весна – це оздоблення кошиків до Великодніх свят. Воскресіння Христове дає відчуття перемоги добра над злом, безпеки та всеперемагаючої любові. (На писанці дерев’яна церковця та гуцули з кошиками поспішають до своєї святині – авт). Літо – сонечко не шкодує свого тепла, наливає солодом сади, багато клопотів у дорослих і радості в дітвори. (На писанці зображено танець коломийка, де українці в національних костюмах прославляють життя – авт). Осінь – це подяка Богові за дари землі та запаси на зиму, очікування зустрічі зі шкільними друзями, які будуть ділитись своїми літніми спогадами. Хтось влітку побуває з батьками в горах і вперше спатиме в наметі, хтось полетить за кордон літаком, а хтось нарешті побуває на морі в нашому чарівному українському Криму, звільненому від окупантів. (На писанці Богородиця покриває омофором Україну, а на омофорі – тризуб – прим. авт). Про цю писанку можна багато чого оповідати, бо створена вона, як символ незламності українців, віри в своє майбутнє в тяжкий час війни.
А Марічка вже пише нові, ще кращі, патріотичні писанки. На них переважають синьо-жовті та червоно-чорні барви. Саме вони потраплять у великодній кошик на передову до наших захисників.
У селі Космач на Гуцульщині ґаздині печуть пасочки, запікають ковбаски, закручують в баночки буряки з хріном, щоб усе це скласти в мікроавтобуси і завезти нашим ангелам – мужнім українським воїнам, які охороняють наш спокій.
Малі космачани виготовляють вітальні листівки з побажаннями воїнам: повертайтесь живими! Миру Україні! Цього бажають всі українці. І перемога буде за Україною! І світ існуватиме, поки пишуться писанки.
Юлія БОЄЧКО.
