Нещодавно у селі Козина Єзупільського протопресвітеріату біля храму св. Архистратига Михаїла відкрили парафіяльний музей. Відкриттю та освяченню збірні передувала Архієрейська Літургія, яку очолив Архієпископ і Митрополит Владика Володимир Війтишин.
«Ініціатива відкрити при нашій парафії музей належить старшому церковному братові Любомирові Пасічняку. Він знаний громадський діяч, директор івано-франківського фахового коледжу фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України, добрий християнин, цікавиться історією, — розповідає отець Іван Гнатюк, адміністратор церкви. — За подвижницьку працю зі створення парафіяльного музею на церемонії його відкриття пана Пасічняка нагородили медаллю блаженного священномученика Симеона Лукача».
Збудували музей за кілька місяців. Роботи розпочалися незадовго до російського нападу на нашу державу. Збірня знаходиться на церковному подвір’ї, ліворуч від храму. Це одна невеличка кімната, яку в майбутньому планують розширити. За словами адміністратора храму отця Івана Гнатюка, музей при парафії вирішили створити тому, що у радянські часи, коли панував войовничий атеїзм, до приміщення цього храму звозили речі з церков усього Тисменицького району. Згодом, коли було проголошено Незалежність України і УГКЦ вийшла з підпілля, речі з інших святинь повернулися так би мовити додому, звідки їх було забрано. У храмі залишилося те, що там було, допоки не почали звозити речі з інших церков. Та старовина і ще чимало історичних та церковних речей є нині основою експозиції.
«У музеї є інформація про дотичність Козини до давнього Галича, адже це село було припортовою місциною, бо знаходиться близько Дністра. Це по суті ворота давнього княжого міста, — продовжує о. Іван Гнатюк. — Цікаво, що сама назва села походить від імені боярина. Кажуть, що в давнину цією територією володів боярин Козин». Ще в музеї є стародруки, книги ХVІІ-ХVІІІ сторіч, короткі відомості про священників, які служили на парафії, починаючи з ХVІ сторіччя, фелон 1933 року. Окрім того, у збірні представлено копії знайдених в архівах різних українських міст справ, що були заведені на священників у радянські часи. У музеї, що в Козині, вже побувало чимало дітей, молоді та дорослих відвідувачів з Івано-Франківщини, Львівщини, Тернопільщини. Адміністратор храму о. Іван переконаний, що історичну збірню будуть відвідувати й туристи, які прямуватимуть до знаного княжого Галича. І музей на шляху — це частинка минувшини давнього знаного міста. Священник додає, що й сама церква у селі давня, споруджена в 1806 році, покрита дерев’яною гонтою і відновлена. У храмі є старовинний іконостас та ікони. Наразі при церкві та парафії діють спільнота «Матері в молитві», хор, вівтарна дружина. Основа парафії – згуртовані діяльні та дружні люди, для яких, як і для всіх українці, зараз потрібно аби якнайшвидше настала перемога та відновився мир в Україні.
Як зазначає отець Іван, у важкий для усіх нас військовий час парафіяни храму від першого дня повномасштабного вторгнення росії почали допомагати воякам. Люди плели і плетуть маскувальні сітки. Захисникам відправили близько
500 тушкованок та наповнили три мікроавтобуси різних продуктів тривалого зберігання. А ще в маленькій Козині, де
проживає близько 100 родин, придбали й відправили на передову три автівки. Також тут від початку війни проживало
близько 40 родин внутрішньо переміщених осіб. «Під час Архієрейської Святої Літургії разом з Митрополитом Володимиром, багатьма священниками та людьми ми молилися за наших вояків, перемогу, мир. Бо коли буде мир, буде розвиток, розвиватиметься культура, музеї, до нас приїжджатимуть люди в гості, щоб подивитися на карпатську природу, поцікавитися нашою історією, а не втікаючи від вибухів. За це й надалі просимо Бога та віримо, що так воно і буде», – зазначив насамкінець о. Іван Гнатюк
Сабіна РУЖИЦЬКА.
