Близько п’ять тисяч людей цими вихідними, 17-18 вересня, молилися на ХХVІІ Міжнародній прощі вервиці за мир в Україні, припинення війни, а також за військових, які боронять нашу Батьківщину.
Проща відбулася у селі Погоня на території греко-католицького чоловічого василіянського монастиря Успіння Матері Божої. Тут зберігається чудотворна ікона Погінської Богородиці, яку в народі називають Царицею Покуття.
На прощу, зважаючи на непростий час та військові дії, люди приходили і приїздили невеликими групами, які очолювали священники, монахи, керівники різних церковних організацій. Із гуртами дітей та молоді були вчителі, батьки і катехити. У визначному для вірян місці можна було зустріти людей з Івано-Франківщини, Львівщини, Тернопільщини, Чернівеччини, Хмельниччини. Проща розпочалася із винесення Погінської ікони Матері Божої. Із урочистою процесією святиню пронесли стежками Марійського центру та поставили біля храму. Тисячі людей із глибою вірою та пошаною підходили до святині та просили Богородицю у своїх намірах.
Найбільше молитовних прохань було за мир в Україні та припинення війни.
«Я приїхала зі Львова, хочу подякувати Пречистій Діві, прославленій у Погінській іконі, за життя свого сина Святослава, який зараз захищає Україну. Якраз хвилин 10 перед тим, як мали винести ікону, він мені зателефонував. Я сказала, що буду молитися за нього та його побратимів, — казала, витираючи нишком сльози, пані Валентина Микитюк. — А ще помолюся за невістку та онуків. Вони зараз у Німеччині, дуже хочуть повернутися, та син їх просить, аби були там, допоки не настане мир». Жінка додає, що залишилася зараз сама, щодня ходить до церкви, багато молиться та їздить по святих місцях. До Погоні прибула вже вп’яте.
Підходили до чудотворного образу військові та поранені захисники країни, які зараз лікуються та проходять реабілітацію на Прикарпатті.
«Ну… що казати… я не настільки віруючий… був… Мене нічого такого не вчили… не розповідали. Церква… Бог… я та моя сім’я… було щось… далеке, — мовив, ніяковіючи, кремезний вояк Олександр, родом з Київщини. – А на війні я зрозумів, що над нами є вища сила, яка всім керує. І ця сила — Бог. Я вижив, хоча за усіма моментами, суто медичними, не повинен би був вижити. Далі мені лікарі зберегли ногу, і я буду ходити. Я повірив, а побратим мене ще й сюди привіз. Тут красиво, спокійно, душевно і так…. по-українськи. Мені дали образок, вервицю, буду вчитися молитися».
Потік людей, які хотіли вшанувати ікону, усе збільшувався. А проща тривала. Після винесення ікони відбувся молебень до Погінської Богородиці, співана вервиця, в часі якої розважали над Радісними Таїнствами, Хресна дорога та Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин. Владиці співслужили протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя ЧСВВ Йоан Школик, ігумен монастиря Успіння Матері Божої ЧСВВ Антоній Яремчук та десятки священників.
«Молитва — це найбільша сила і зброя в наших руках. Хто з молитвою, той постійно перемагає. Особливо Свята Літургія, молитва на вервиці, а також усі молитви набирають найбільшої сили, коли ми спільно промовляємо їх, творячи живу вервицю наших сердець», — сказав, зокрема, Владика Володимир, звертаючись до присутніх у Погоні.
Також Митрополит закликав людей присвятити себе Богородиці для блага нашої держави:«Кожен з нас повинен підготувати своє серце, очистити його і посвятити себе Непорочному Серцю Марії для розбудови миру в Україні й цілому світі. Щоб наше спілкування з Богом було досконале, відкриймо наші серця і щиро молімося».
Оскільки це проща вервиці, то Архієпископ сказав, що спільна молитва на вервиці стає запорукою миру у всьому світі, про це і Божа Мати об’явила людству у Фатімі.
«Вірмо, що наша спільна молитва буде вислухана, а цілюща вода з Погінського джерела зцілить наші недуги. Боже, благослови Україну твоїм справедливим миром, благослови наших синів і дочок, які захищають Батьківщину від жахливого ворога!», — підсумував у проповіді Владика Володимир.
Опісля прочани мали змогу стати учасниками Адорації Святих Тайн, і знову молитися співану вервицю, розважаючи над Страсними Таїнствами.
На другий день прощі, попри складну погоду, дощ та вітер, відбулася Вранішня. Опісля люди молилися на вервиці, розважаючи над Славними Таїнствами. Божественну Літургію очолив Єпископ Бучацький Дмитро Григорак ЧСВВ. Насамкінець духовної події усі присутні відновили посвяту Непорочному Серцю Пречистої Діви Марії.
Сабіна РУЖИЦЬКА.
МОЛИТВА ДО ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ ПОГІНСЬКОЇ БОЖОЇ МАТЕРІ
Царице Покутського краю, прославлена небесними силами і возвеличена людськими родами Мати Ісуса Христа і наша Мати. З серцем, повним пошани, припадаю до Тебе, Преблагословенна і Пречиста Діво Маріє, прошу Тебе: вислухай мене нині. Прекрасна квітко душевного раю, знаю, що багатьма думками не раз тяжко зневажав доброту Божу, тому прошу Тебе: відкрий мої очі, засліплені марнотами цього світу, а за провини усі – пробач.
Подай Свою ласкаву материнську руку у теперішній потребі і наповни моє серце силою любові, щоб я не захитався у вірі. Не випускай мене зі Своєї святої опіки і охороняй мене, щоб я ніколи не зійшов з чесної дороги. Матінко Божа, прийми ласкаво в Свою опіку мою родину, яку Тобі поручаю. Покрий нас Своїм омофором, аби ми всі перебували в здоров’ї і спокої та славили Тебе на віки вічні. Амінь.
