Просимо ласкаво до школи капелана!

0
683

Кілька останніх місяців у розмові зі священниками, на сторінках отців та храмів у соцмережах натрапляла на повідомлення про різноманітні вишколи, семінари, зустрічі з приводу організації діяльності капеланів освітніх закладів. Для мене особисто така діяльність душпастирів стала новиною. Хоча про успішну діяльність священників у закладах середньої професійної і вищої освіти знаю давно. Отож ми вирішили познайомити з цим видом служіння наших читачів. Розповісти про це любязно погодився отець Петро Майба, голова комісії УГКЦ у справах освіти і виховання.

– Всечесний отче, відколи у нашій церкві існує капеланія у закладах освіти?

– Я думаю, що треба починати від діяльності нашого світоча митрополита Андрея Шептицького. Ще на початку ХХ сторіччя існували «захоронки» (дитсадки) та католицькі школи, в яких працювали наші сестри-монахині. Звісно, в такі заклади приходили священники, які разом із сестрами спричинялися до духовного супроводу вихованців та учнів. У часи радянських гонінь нашої церкви про присутність греко-католицьких священників у закладах освіти, із зрозумілих причин, не йшлося. Коли УГКЦ вийшла з підпілля, то священники почали приходити в різні навчальні заклади.

– Хто ж такі капелани закладів освіти?

– Капелан (духовний наставник) закладу освіти – це священнослужитель або семінарист, який вже здобув освітній ступінь бакалавра богослов’я (і вище). Звісно, добре, коли такий священник має додатково педагогічну або психологічну освіту, що може допомогти йому працювати у закладі освіти. Хоча це не обов’язково. Щодо віку, то тут немає обмежень. Часто буває, що молодих і середнього віку священників у закладах освіти сприймають на рівні друзів, старших братів. А отців старшого віку — на рівні досвідчених та мудрих людей з багатим життєвим і духовним досвідом.

– Яка мета цього капеланського служіння?

– Метою капеланства в системі освіти є духовно-просвітницька робота у сфері закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та вищої освіти всіх типів і форм власності. Також капеланське служіння в закладах освіти покликане сприяти реалізації освітньо-виховних проєктів для учасників освітнього процесу з метою впровадження християнських моральних цінностей в освітньо-виховну систему України.

– Як розпочинається служіння капелана у закладі освіти, чи є якісь документи, які регламентують таке служіння?

– Є «Положення про капеланів у закладах освіти», розроблене Комісією УГКЦ у справах освіти і виховання. Зазвичай на служіння капелана іменує місцевий єпископ, заслухавши думку протопресвітера відповідного протопресвітеріату та за погодженням з головою Комісії у справах освіти та виховання. Термін служіння капелана орієнтовно становить п’ять років, але цей час може визначатися в кожному випадку індивідуально, залежно від конкретних обставин служіння та ситуації в закладі освіти. Капелан звершує своє служіння на підставі Договору про співпрацю між єпархією та органом місцевого самоврядування або засновником закладу освіти.

– Які права має капелан у закладі освіти?

– Капелан має право користуватися культовими спорудами на території закладу освіти та надавати пропозиції адміністрації щодо плану роботи закладу. Він бере участь у нарадах педагогів, педрадах та інших зібраннях колективу на запрошення адміністрації закладу освіти. Він може надавати рекомендації адміністрації, психологу закладу та класним керівникам щодо покращення емоційно-психологічного клімату в колективі. Капелан може брати участь у батьківських зборах і конференціях, а також здійснювати індивідуальні форми роботи зі здобувачами освіти, дотримуючись законодавства України та документів Церкви. Звісно, в усіх ситуаціях, які того потребують, капелан має право захищати свої права у передбаченому законодавством порядку.

– Коли є права, то є і обов’язки?

– Капелан закладу освіти зобов’язаний дотримуватися законодавства України, документів Церкви та внутрішніх положень, що стосуються освітнього капеланства, а також знати чинне законодавство у галузі освіти. Він повинен належно виконувати свої обов’язки та бути присутнім принаймні на одній виховній годині протягом семестру у кожному класі. Капелан має узгоджувати з адміністрацією закладу освіти форми та методи роботи, а також проведення богослужінь у приміщенні закладу.

Капелан закладу освіти бере участь у розробці програм, навчально-методичних матеріалів та сприянні поширенню духовно-моральних цінностей; втілення їх в освітній процес. А влітку, під час канікул та у час, вільний від навчання, організовує й проводить вишколи (табори). Він також може організовувати і проводити формаційні зустрічі для педагогів та керівництва закладу освіти.

Важливо, що капелани мають з повагою ставитись до представників інших релігій та віровизнань, не примушуючи нікого до участі у богослужіннях, та дотримуватися документів Церкви, пов’язаних із роботою в освітніх закладах. Загалом, перебуваючи в закладі освіти, капелан допомагає створити певну духовну атмосферу.

– Чи може капелан зустрічатися і розмовляти з батьками?

– Звісно, він може організовувати, за бажанням батьків, духовно-формаційні зустрічі для них. Також окремо капелан заохочує, підтримує та реалізовує духовно-вишкільні проєкти, ініційовані представниками закладу освіти та/або єпархіальною Комісією у справах освіти та виховання чи іншими комісіями за погодженням зі згаданою Комісією.

Крім того, до компетенції капелана закладу освіти належить розвиток співпраці з релігійними, громадськими організаціями й органами державної влади усіх рівнів та іншими юридичними особами щодо розробки та реалізації програм і проєктів, пов’язаних з духовним розвитком учнів (студентів, вихованців), батьків та вчителів (викладачів).

– Чи є якісь додаткові навчання для капеланів закладів освіти?

– Той отець чи брат, який хоче здійснювати таке служіння, повинен звернутися у місцеву єпархіальну комісію у справах освіти та виховання і пройти відповідний вишкіл. Вишколи відбуваються двічі на рік. Так є 30-годинний курс для майбутніх капеланів закладів освіти з відповідними практичними завданнями. Ми даємо багато матеріалів, які можна використати для майбутнього служіння. Заняття відбуваються онлайн та очно.

– Скільки зараз в Україні є капеланів закладів освіти?

– Я знаю понад 20 осіб. Але це не точні дані, бо є багато священників, які вже протягом років здійснюють духовну підтримку дітей, вчителів та батьків у закладах освіти. Є також отці, які мають другу освіту педагогічну і працюють вчителями чи викладачами та водночас здійснюють служіння. Тому зараз ми розпочинаємо збирати такі дані.

– З вашого досвіду педагогічної праці та служіння, чи можете сказати, які зараз духовні потреби учнів у закладах освіти?

– Духовні потреби мільйонів громадян України зараз зводяться до бажання миру та стабільності. У школярів, вихованців та студентів є невпевненість у завтрашньому дні, велика тривога і страх за життя рідних і близьких. Є душевна і духовна спустошеність через війну.

У підлітків і молоді виникають питання цінностей та сенсу життя: для чого вони живуть, що їм далі робити, що їх чекає в майбутньому. Вони не мають орієнтирів, а ще прив’язані до ґаджетів, до віртуального життя, яке оманливе і несправжнє. Чимало, як не парадоксально, дітей, підлітків, дорослих потерпають від депресій. Із ними треба працювати, їм допомагати, за них і з ними молитися, бо Бог — Всемогутній.

Розмовляла Сабіна РУЖИЦЬКА.