Знаний в Україні майстер з художньої обробки металу Михайло Зарицький робить мистецькі ковані речі для десятків храмів.
Про пана Михайла я знала насамперед як співзасновника «Свята ковалів» — традиційного щорічного Міжнародного ковальського фестивалю в Івано-Франківську. Його роботи також бачила давно у різних храмах, але… не знала, що це твори майстра. Днями пан Михайло завітав до редакції «Нової Зорі» та розповів про свій шлях до Бога, про вибір фаху, співпрацю зі священниками і митцями.
«Я народився у селі Міжгір’я колишнього Монастириського району на Тернопільщині, — розповідає Михайло Зарицький. — Моя родина була чесна, працьовита та побожна. Мій дід був старшим братом у церкві. Мама навчила молитися та вперше привела до храму. А працювати привчив батько, який був столяром. Я змалку працював з деревом. Проте вибрав ковальський фах».
Навчався пан Михайло в професійному училищі. Дуже хотів і любив малювати, тому після служби в армії планував вступати до Косівського училища декоративного та прикладного мистецтва. Проте не судилося… Отож юнак став працювати на знаному в Івано-Франківську 63-ому котельно-зварювальному заводі.
«Коли я туди потрапив, то в кузні відбувалася своєрідна зміна поколінь, — продовжує пан Зарицький. — Мене там уже знали, тому я легко став частиною колективу. Там було шестеро ковалів, майже всі — ровесники мого батька».
У 1990-ому році майстер організував ковальську майстерню «Гефест». Це був якраз час відродження Української Греко-Католицької Церкви. Уже досвідчений коваль почав співпрацювати зі священниками. Перші роботи пан Михайло виготовив для храмів колишнього Галицького району. Але велика та об’ємна робота на нього чекала для храму Царя Христа отців Василіян в Івано-Франківську. Пан Зарицький жив неподалік обителі та був прихожанином храму.
«Мені пощастило спілкуватися та приятелювати зі світлої пам’яті отцем Йосифом Даниловичем, з отцем Никодимом Гуралюком, який був першим ігуменом, з отцем Володимиром Палчинським – теж багаторічним ігуменом, а також з Владикою Іринеєм Біликом», — мовить пан Михайло. Для монастиря майстер зробив багато, виконував роботи і для обителей у Гошеві, Підгірцях, Золочеві, Жовкві.
Пощастило панові Михайлу співпрацювати і зі знаним художником Мирославом Яремаком, який малював та малює ескізи для ковки. Пан Мирослав глибоко вивчає історію церковного мистецтва та церкви і має, за словами пана Зарицького, особливо глибоке художнє мислення.
«Аби викувати потрібну річ, треба спочатку намалювати ескізи, затвердити їх із замовниками. Зазвичай, це священники, якщо йдеться про роботи для храмів та церковних громад. Згодом майбутню річ малюємо на ДВП, у співвідношенні один до одного, ретельно зображуючи простим олівцем кожну деталь. Ці макети бувають доволі великих розмірів. Якщо треба, то вносимо правки. Потім купляємо метал, ріжемо та приступаємо до роботи», — пояснює майстер.
До речі, роботи Михайла Зарицького складаються з багатьох елементів, які при встановленні треба складати і добре закріплювати. І це ще одна частина непростої роботи.
«А скільки та яких речей ви зробили для храмів?», — запитую майстра. Пан Зарицький каже, що багато. Кожну роботу він добре пам’ятає. Майстер кував хрести на храми, огорожі, двері, 5 іконостасів, бра, панікадила, престоли, кивоти, підсвічники.
«Я дякую Всевишньому за своє життя та можливість працювати і творити на Божу славу. Коли я працюю, то думаю про те, що роблю, про життя, родину, Україну, про долю церкви, а далі — сама зринає молитва. А коли щось не виходить, то, за порадою отця Володимира Палчинського, відкладаю роботу та молюся «Отче наш» і «Богородице Діво». І знаєте, після молитви робота аж кипить…».
Майстер стверджує, що хтось служить Богові в храмі, хтось – піснями, хтось – звичайним прибиранням, хтось працює на різних роботах та жертвує кошти. «А я прославляю Творця в металі, – каже п. Михайло».
З 2003-ого року пан Михайло — активний співорганізатор івано-франківського «Свята ковалів», яке стало Міжнародним фестивалем ремесла та мистецтва. Також майстер – співучасник міжнародних фестивалів та виставок у багатьох європейських країнах. Окрім робіт для храмів, Михайло Зарицький виконує багато замовлень для міст, підприємств, установ та приватних осіб. Має майстер і учнів, які вже працюють самостійно.
Сабіна РУЖИЦЬКА.
Світлини – Ірини БОЙЧУК.
