За останні роки українці по-особливому досвідчили Божу любов та благодать. Спершу пандемія COVID-19, у часі якої велика кілька кількість людей відчула наскільки великою є любов Бога, який допомагав знайти вихід, зі здавалося б безвихідної ситуації. А зараз, і вже понад рік, від коли триває повномасштабне вторгнення росії в Україну, кожен підносить свої молитви до Господа, аби ще раз упевнитися, що все — в Його руках.
Кожен із нас молиться у свій спосіб. Кожен шукає особливий шлях, щоб потрапити в обійми нашого Творця, і якщо ми робимо це із великої віри та любові, то що може бути краще?
Для багатьох їхньою особливою молитвою є вервиця, дехто називає її «Солодким ланцюжком молитви», і вона безумовно є однією із найкращих одиниць духовної зброї.
Сьогодні розповімо вам про одну із молитовних спільнот, яка носить назву «Вервиця любові». Її історію та особливості, а також про етапи її формування та єднання нам розповів о. Андрій Заліський, зачинатель молитовної спільноти та капелан Мальтійської служби допомоги Івано-Франківська.
Особлива історія спільноти
«Історія нашої спільноти розпочалася як акція Мальтійської служби допомоги. Спершу це була ініціатива допомоги людям у часі епідемії. І навіть ідею, щоб спільно молитися щодня, додали мені також наші івано-франківські мальтійці», — розповідає о. Андрій.
Душпастир зазначив, що «День народження» спільноти припадає на 26 березня 2020 року, і цьогоріч спільнота відзначила своє триріччя.
«Буквально 1 день ми із мальтійцями молилися у нашій закритій групі волонтерів. А вже наступного дня керівник Мальтійської служби допомоги Роман Яручик запропонував, щоб таке моління транслювалося з офіційної сторінки нашої організації, бо, можливо, є ще хтось, хто хотів би доєднатися до молитви», — додав капелан Мальтійської служби допомоги (далі — МСД).
Отець Андрій пригадує, що першого дня у молитві єдналося кілька десятків сімей. А вже наступного дня, 27 березня, коли трансляція здійснювалася з офіційної сторінки МСД, на вервицю приєдналося понад сотню людей, понад сотню сімей. Бо зазвичай на вервицю доєднується одна особа, а за її гаджетом молиться вся сім’я.
«Я особисто бачив таке моління виключно у форматі мальтійської акції. Бо почалася пандемія, строгі обмеження, ми всі були налякані, нам треба було підтримувати один одного. Я думав, ми помолимося місяць, два, ну максимум три, а тоді урочисто закриємо цю акцію».
«Однак, воно вийшло зовсім по-іншому. Я часто жартую, що дякую, що Бог мені цього не розказав, бо я б на це не погодився», — із посмішкою ділиться отець Андрій.
І насправді це лише початок довгої історії спільноти, як зазначає о. Андрій, коли розпочалося літо 2020 року, всі люди почали більше бувати на вулиці, карантинні обмеження послабили. Тоді у думки священнослужителя закралося переконання, що, мабуть, все, потрібно завершувати цю акцію, бо вона стала не актуальною.
«Але коли я почав говорити молільникам про свої думки, месенджерах з’явилася велика кількість повідомлень: «Отче, не завершуйте, нам дуже потрібна така підтримка, вона нам допомагає»», — розповідає отець Андрій.
Окрім того, душпастир каже, що у той момент люди почали надсилати свідчення, як, за допомогою щоденної молитви на вервиці, вони отримали особливий дар для себе чи для своєї сім’ї: «Ці речі спонукали мене не припиняти даної ініціативи. Бо я бачив, що у той «ковідний» час до храму приходило буквально 10-15 людей, а в онлайн молитві єдналося 150-200 родин».
Отець Андрій розповідає, що тоді він подумав: «Добре, ще трошки, допоки люди хотітимуть єднатися у молитві, я буду старатися їм у цьому всіляко допомогти. І так, із Божою допомогою це «ще трошки» триває вже понад 3 роки».
Ми пережили час ковіду, хоч він триває і досі, але захворюваність є меншою, і ця хвороба сьогодні має легший перебіг. Вже понад рік ми живемо у часі війни, і молитва на вервиці була, є та буде актуальною.
«Як тривога, то до Бога»
«Якщо говорити про кількість учасників, то, мабуть, очевидно, що коли у країні відбувається загострення тієї чи іншої ситуації — кількість учасників збільшується, а коли все стає на свої місця, повертається стала кількість молільників».
До 24 лютого 2022 року щоденно у молитві єдналося понад 300 родин, коли почалася війна, кількість учасників безумовно збільшилася, були моменти, коли кількість учасників становила близько 1500 родин. На момент сьогодення «Вервицю любові» молиться приблизно 600-700 родин.
«Географія нашої спільноти молільників є дуже масштабною. Для всіх зручностей ми маємо сторінку у фейсбуці, і якщо глянути на статистику, то стає одразу зрозуміло, що наша георафія сягає далеко за межі Івано-Франківська і нашої області. З нами єднаються багато українців, які зараз проживають за межами Батьківщини, у далекій Італії, Канаді, США та інших країнах світу. З нами моляться також люди із різних областей України».
«Ми разом творимо добру українську родину, яка стоїть, молиться та бореться за нашу Незалежність», — додав отець Андрій.
Чому «Вервиця любові»?
«Це була виключно моя ідея. На мою думку, назвати просто «Молитва на вервиці» було б надто банально, а з іншої сторони таких груп у фейсбуці є дуже багато. Коли я розпочинав цю акцію, то я у ній бачив вияв великої любові, наше мальтійське гасло: «Збереження віри та допомога потребуючим», — це власне — життя любов’ю. Любові до Бога, бо з неї ми зберігаємо нашу віру, і маючи цю правдиву віру і любов до Бога ми любимо наших ближніх».
Головною метою цієї молитви, за словами отця Андрія, була взаємодопомога. Аби допомогти іншим: лікарям, які працювали у часі пандемії, зараз — військовим та волонтерам, які зберігають наше мирне буття, ми молимося за них, цим самим допомагаємо один одному.
Дні духовної віднови
24-26 березня відбулися Дні духовної віднови для спільноти. За словами отця Андрія, таку ідею втілили у реальність вперше. Хоча, перша зустріч у форматі офлайн відбулася влітку 2020 року, вона проходила з нагоди 100 днів спільної молитви: «Ми зробили особливий образ Богородиці. Я попросив всіх, хто молиться разом із нами, їх тоді було десь 150 людей, надіслати свої фото. З них ми зробили колаж, фон, для зображення Пречистої Діви Марії. Бо саме Вона об’єднала нас у молитовну спільноту».
Після цієї зустрічі учасники спільноти понад 1,5 року часу молилися вервицю онлайн. Однак, за словами священнослужителя, вже понад рік часу, молільники мали змогу об’єднатися у молитві офлайн разом із мальтійською спільною. Таке моління відбувається кожної першої неділі місяця.
Дні духовної віднови, з нагоди 3-річчя спільноти, які відбувалися на парафії Вознесіння Господнього, у місті Івано-Франківськ, тривали три дні. Протягом реколекцій молільники мали насичену програму. Кожен присутній міг приступити до Таїнства Покаяння, а відтак прийняти Ісуса до свого серця, аби правдиво досвідчити любов Бога та збагатитися у часі духовних днів.
«Такі зустрічі є дуже цінними. Оскільки люди, які щодня моляться разом, один за одного, побачилися наживо, могли поспілкуватися та ще й почерпнути для себе щось нове», — додає душпастир.
Отець Андрій розповідає, що надійною підтримкою не лише для нього, але й для спільноти є рідна сестра отця — сестра-монахиня Наталя Заліська, згромадження Насвятішого Ізбавителя, яка підтримує священнослужителя у всіх його починаннях. А вже понад рік часу, сестра допомагає отцю не лише організовувати молитву, але й молиться спільно з учасниками спільноти «Вервиця любові».
За три роки щоденної молитви на вервиці акція Мальтійської служби допомоги Івано-Франківська породила чудову молитовну спільноту, яка продовжує щоденно єднатися у щирій молитві за Україну та один за одного.
Христина ГАМАНЮК
