Сама назва “іспит” сумління або як ще часто називають “рахунок” совісті є щонайменше неточною чи навіть помилковою для окреслення процесу підготовки до Тайни Сповіді.
Слово “рахунок” направляє наші думки у русло математики – ми беремось “підраховувати” свої гріхи і на сповіді намагаємось перелічити їх, згадати, скільки разів їх чинили тощо. Такий підхід передбачає, що ми концентруємось на самих собі і аркушику з виписаними гріхами, які маємо перечитати, щоби нічого не забути.
Але сповідь – це зустріч, зустріч із Богом, який мене любить. Ми приходимо до сповіді, щоби розповісти Богові про конкретний відрізок свого життя, поділитись тим, що мені вийшло зробити доброго, а з чим справитися не вдалося. Це не зустріч-ревізія, де треба звести рахунки.
Іспит сумління – це переосмислення свого життя від останньої сповіді – що було доброго, а що поганого. Звісно, на сповіді ми насамперед визнаємо свої гріхи – темні плями, упадки, провини. Але в іспиті сумління варто також звернути увагу на ті добрі вчинки, які ми вчинили, і подякувати за це Богові.
Аналізуючи певний часовий відрізок, ми можемо побачити те зло, яке певним чином проникло у наше життя і як можна зупинити його подальше розростання, іншими словами – знайти коріння конкретного гріха.
На сповіді дуже важливо накреслити своєрідний контур своєї душевної постави: прорисувати ті головні гріхи і чесноти, які маю зараз, щоби зрозуміти, що впливає на моє життя з Богом. Насамперед, віднайти те, що найбільше мене затемняє – гріхи важкі, а також і ті менші, та не менш суттєві, щоби всіх їх визнати на сповіді.
Такий огляд свого життя можна зробити різними способами. Можна скористатись Біблійними текстами, які допоможуть побачити своє життя у Божому світлі, можна користуватись різними переліками запитань. Або ж скорисатись іспитом сумління за допомогою трьох питань: дослідити стосунки з Богом, стосунки з ближнім, стосунки з собою. Бо у цих трьох вимірах містить усе наше життя.
Іспит сумілння – це не обов’язково багато запитань, але обов’язково він є критичним поглядом на своє життя разом із Богом, щоби відшукати те, що є згідне з Євангелією, і що з Євангелією не згідне. І перепросити за одне, а інше – розвивати.
Не біймося іспиту сумління.
