Дві мої зустрічі десять років тому з Отцем і Главою Української Греко-Католицької Церкви Святославом ШЕВЧУКОМ запам’яталися щирістю його молитви. Перша – 5 серпня 2013 року – на Ясній горі в Гошеві, друга – 10 серпня 2014-го – в Долині на освяченні ним погруддя Отця і Глави УГКЦ кардинала Мирослава Івана Любачівського, котрий народився в цьому місті, біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Знаково, що цю давню святиню 1906 р. освятив митрополит Андрей Шептицький. Ініціював урочистості з нагоди 100-річчя Предстоятеля тодішній міський голова Долини Володимир Гаразд.
«Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!»
Отець і Глава УГКЦ Святослав Шевчук з 25 лютого 2022 року, другого дня повномасштабної війни росії проти України через медіа «Живе телебачення» впродовж року щоденно звертався до людей доброї волі з молитвою за Україну, за її перемогу над країною-агресором. Тоді й народився потужний вислів, що підтримує дух: «Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!».
Він переконаний сам і вселяє віру іншим: «Сила молитви лікує». Так стверджував і праведний митрополит Андрей Шептицький, коли молився на засланні в московії над Клязьмою. Блаженніший Святослав ще задовго до війни з ненависним ворогом віднайшов його дорожню ікону та завжди має її із собою і благословляє нею вірян у їхніх потребах.
День у день короткі за обсягом і вдумливі за глибиною Божої осяйності відеозвернення Предстоятеля наповнювали серця вірою в перемогу над загарбниками. «Пам’ятаймо в щоденній молитві про тих, кого болять рани цієї війни», – таким закликом означений, наприклад, 268-й день кровопролиття.
«Вислухай того, хто відкриває душу». Це одне із сакральних прохань духовного лідера греко-католиків до вірян. Воно – надактуальне тепер, коли йде війна. Українські захисники, перебуваючи вдома в коротких відпустках, щиро прагнуть спілкування. І не лише з рідними. Страшна війна поділила світ на тих, хто у фронтових окопах і хто за ними. Там – найкращі. Але нашим славним воїнам про це треба казати, коли вони живі… Вони так хочуть чути теплі слова від нас! І їм треба також виговоритися, і цим полегшити душу.
Втомлені, в болоті і з постійно мокрими ногами від окопів із дощовою водою, вони додають собі сил у час нетривалого відпочинку, коли переглядають малюнки дітей і слухають натхненне Боже слово із відеозвернень Блаженнішого Святослава. Про це розповів мені 58-річний долинянин Олександр, котрий тримає оборону в Куп’янську. Буває так, за його словами, що лише з одного дозволеного телефону, за яким ворог не може вистежити розташування, слухають молитву Божого посланця, яким вважають національного духівника Святослава Шевчука.
Так було в річницю повномасштабного вторгнення окупантів на рідну землю. «Це був рік болю, сліз і крові. Це був рік боротьби, величезної мудрості та стійкості синів і дочок нашої Батьківщини. Та водночас це був рік великої віри й надії, що Господь Бог нас не покинув, що він є і буде джерелом та запорукою нашого життя і нашої перемоги», – звертався Блаженніший Святослав. Ці звернення зі зраненої України слухали в багатьох країнах. Вони перекладені європейськими мовами.
Згодом додалися щотижневі відеозвернення з молитвами-роздумами. «Боже, почуй голос крові невинно убієнних, які із землі кличуть до Тебе! Боже, зціли рани нашого народу!», – уклінно прохає людина молитви з милостивими серцем і душею. Щоденні відеозвернення, щотижневі молитви-роздуми, проповіді, інтерв’ю… Усе – на лінії серця.
У польському телемедіа «Balans bieli» 3 квітня 2023 року Отець і Глава УГКЦ розмірковував про європейську інтеграцію нашої країни. «Україна ввійде до Європейського Союзу як великий трансформатор», – заявив він. Цікаві його світоглядні роздуми. Вважає, що «Демократія без духовних цінностей буде або анархією, або диктатурою». Було б добре видати окремою книгою відеозвернення Блаженнішого Святослава із сильною назвою його щоденного твердження «Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!».
Благодатне дзвоніння на перемогу
На свято, 5 серпня 2013 р., в пам’ятний день з нагоди 276-ї річниці перенесення чудотворної ікони Гошівської Божої Матері до монастиря Преображення Господнього отців Василіян Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук очолив Архиєрейську Божественну літургію. Цього ж урочистого велелюдного дня він освятив карильйон, що є другим в Україні після мелодійних дзвонів у Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Тоді з унікальних церковних дзвонів, відлитих у Нідерландах з ініціативи ігумена монастиря отця Дам’яна Кастрана, вперше над Карпатами у високості неба звучала «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»). Благословенне дзвоніння духовного славня на Ясній горі день за днем воскрешає могутню силу молитви за нашу перемогу над московитами. І, як сказав тоді Блаженніший Святослав, що «до цього святого місця нас кличе Пречиста Діва Марія, бо хоче говорити з нами через молитву».
На славу Божу й України в освяченому передзвоні в Гошеві, який за престіл обрала Божа Мати, монастир чину святого Василія Великого живе й за такими ж наміреннями нинішнього ігумена отця Мар’яна Гробельного.
З легкої руки й серця Отця і Глави УГКЦ Гошів за задумом тодішнього ігумена отця Дам’яна Кастрана започаткував Міжнародний фестиваль карильйонного мистецтва «Дзвони Ясної гори єднають усіх». 52 дзвони, встановлені в дзвіниці монастиря, дають можливість відображати діапазон у чотири октави. Зачаровує і вселяє Божу наснагу професійність гри на церковних дзвонах майстрів з Польщі, Бельгії, Нідерландів… До Гошева найчастіше приїжджає кандидатат мистецтвознавства, віртуоз з Києва Ірина Рябчун. Вона є визнаною ученицею Мехелена (Бельгія) – світової батьківщини карильйонів.
Окрім постійної «Молитви за Україну» на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка, у передзвоні на Ясній горі линуть релігійні й класичні твори Фридеріка Шопена, Людвіга Бетховена, Йоганна Себастьяна Баха, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського… Гори відлунюють надзвичайним звучанням «Мелодії» Героя України Мирослава Скорика. У піднебесся здіймається сумне «дзвоніння в усі дзвони» (такий буквальний переклад із французької слова «карильйон») у пам’ять про українського оперного співака, соліста Паризької опери Героя України Василя Сліпака, котрий загинув на війні з країною-окупантом під Бахмутом 29 червня 2016 року.
Такий же карильйон, але з 51 дзвоном і також діапазоном у чотири октави, Отець і Глава УГКЦ Святослав Шевчук освятив 3 серпня 2019-го в Коломиї біля церкви святого Йосафата в новозбудованій дзвіниці. І ці дзвони, як і на Ясній горі, відлиті в найкращій ливарні світу. Після Києва та Гошева – це третє святе місце в Україні, де звучить «Божий голос». «Нехай дзвони будять наше сумління. Ми маємо чути Божий голос, іти за ним», – таким щирим закликом коломияни запам’ятали духовного лідера українських греко-католиків, і воно було принагідним до 30-річчя виходу УГКЦ з підпілля. «Боже, промовляй! Україна слухає!» – щоденне прохання Блаженнішого Святослава.
Про «Божий голос» для коломиян подбали БФ «Покуття» і народний депутат України трьох скликань Андрій Іванчук. Карильйон занесено до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Два унікальні музичні інструменти, освячені Блаженнішим Святославом, – помітний внесок України в розвиток світового церковного мистецтва.
З вервицею і благословенням Святійших Отців
Блаженніший Святослав молиться на вервиці Папи святого Івана Павла ІІ. Після захисту в Римі докторату він домігся загальної авдієнції у Папи Римського Івана Павла ІІ й попросив Святійшого Отця благословення на свою місію в Україні. «Їдь, брате, ти там матимеш дуже багато праці», – сказав понтифік.
Велику роль у його житті як духівника УГКЦ зіграв Глава Апостольської столиці Бенедикт ХVІ, так само, як і в історії Гошівського монастиря. А вперше визнав чудотворною ікону Гошівської Божої Матері ще митрополит Атанасій Шептицький. Це він зробив окремим декретом від 11 липня 1737 року. Як відомо, досі не знайдено втрачену святиню. Найбільша ймовірність, що її викрав кдб срср руками місцевих компартійних прислужників під виглядом конфіскації. 2001-го вдалося віднайти лише найдавнішу копію чудотворної ікони, яка зайняла почесне місце в монастирі.
1 липня 2009 року Папа Бенедикт ХVI освятив і благословив золоті корони та шати для Божої Матері в Гошеві. Знаком Божої благодаті Гошівський Марійський центр приєднано до духовного споріднення з Папською Базилікою святої Марії Великої. Це стало підставою для повного відпусту, який можуть отримати віряни у святині на Ясній горі в Гошеві.
Перед коронізацією Ватиканом Гошівської Божої Матері 14 січня 2009 року Папа Бенедикт ХYІ призначив Святослава Шевчука єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). А вже 23 березня 2011 р. виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав єпископа Святослава Шевчука Главою Української Греко-Католицької Церкви. 25 березня цей вибір затвердив Святійший Отець Бенедикт ХVІ.
Також найкращі спомини Блаженніший Святослав тримає в серці про Отця і Главу УГКЦ кардинала Любомира Гузара, в якого був його особистим секретарем. Власне він передав йому свої повноваження після відставки 10 лютого 2011 року.
Нинішній Предстоятель УГКЦ в одному з інтерв’ю завважив, що Папа Бенедикт ХVІ був щирим у спілкуванні, без пафосу, його змістовні промови можна було друкувати без редагування, вони були виважені й зрозумілі.
Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук іще встиг відвідати важкохворого Святійшого Отця 9 листопада 2022 року в монастирі під час свого візиту до Апостольської столиці. Посланик України розповів Папі-емеритові про загарбницьку війну московії, подякував за лист, який той написав йому на початку війни. Бенедикт ХVІ сказав, що старається уважно стежити за подіями в Україні й молиться за мир. Він подарував гостеві пам’ятну медаль з часів його понтифікату, просив передати слова підтримки та благословення українському народові.
Двома днями раніше Блаженніший Святослав зустрівся з Папою Франциском. Подарував йому осколок ворожої міни, яка пошкодила греко-католицьку церкву в Ірпені. Святійший Отець укотре нагадав, що молиться щодня за стражденний український народ і просить для нього перемоги та справедливого миру.
…Бенедикт ХVІ, котрий залишив папський престол за станом здоров’я 28 лютого 2013 р., помер 31 грудня 2022-го на 96-му році життя.
Божа наука в усьому
Блаженніший Святослав дуже любить місто Стрий на Львівщині, в якому народився і зростав. Жив вічною музикою, бо мама викладала гру на фортепіано в музичній школі. Він також навчався в ній і любив грати на цьому музичному інструменті, що не змовкало ні вдень, ні ввечері. А тітка навчила його грі на скрипці, на якій він і досі грає, але, як жартує, «коли ніхто не чує».
Ось чому Блаженніший Святослав постійно вимагає якісного церковного співу і сам старається, щоб душевні регістри торкалися сердець вірян. Співає з 13 років. Любить музику Миколи Лисенка, особливо на свободолюбну поезію Тараса Шевченка. «По діброві вітер віє» – найулюбленіша музична композиція двох українських геніїв. Уперше цю пісню-баладу почула українська громада в Монреалі (Канада) 28 січня 2017 р. Вона аплодувала гостеві стоячи. Густий баритон передавав тужливість за долею козака. Як казав пізніше, своїм співом він дякував українцям Канади за підтримку України у важкий час для неї. Наголошує, що духовну суголосність відчуває повсякчас. Адже третина українських греко-католиків живе за кордоном.
Зі світової класики надає перевагу композиторові Антоніо Вівальді та художникові Рафаелю Санті – італійським митцям, безсмертні твори яких якнайкраще чув і бачив у Венеції та Римі.
Не всі знають, що Отець і Глава УГКЦ навчався у Бориславському медичному училищі, де здобув фах фельдшера. І про це не шкодує. Пам’ятає, що свого часу митрополит Володимир Стернюк працював фельдшером на швидкій допомозі.
У помешканні Шевчуків звучали музика й молитва. У роки забороненої та переслідуваної церкви прадідів їхня оселя збирала парафіян для служіння Богові. До того ж Святослав відвідував підпільну духовну семінарію. Це й вирішило його подальшу душпастирську життєву дорогу.
Предстоятель, як згадує, ніколи не цурався фізичної праці: «копав город», мив вікна, коли «ще мама й тато жили». Його мати Віра Шевчук відійшла у вічність 12 квітня 2021 року. Під час чину поховання Блаженніший Святослав подякував поіменно всім, хто був у найтяжчі хвилини з мамою. «Мама й тато жили самі, але вони не були самотні». Особлива подяка сестрі з милосердного згромадження Марії Вероніці, на руках якої померла його мама. «Щодня вони мали Святе Причастя, щодня читали «Святе Письмо»… Голос Блаженнішого Святослава помітно тремтів, коли промовляв: «Мусив утішати дуже багатьох людей, але сьогодні не можу втішити самого себе…».
Патріарх греко-католиків дякував українській та світовій духовній спільноті за співчуття й підтримку. Теплі слова подяки адресував владиці митрополитові Івано-Франківському УГКЦ Володимирові Війтишину. Його тато – Юрій Шевчук – мав можливість телефоном спілкуватися з ним.
Митрополит Володимир Війтишин був із Предстоятелем УГКЦ Святославом Шевчуком у згадуваних Гошеві та Долині, а 9 січня 2023 року – в Галичі з нагоди 1125-річчя першої згадки про давнє місто.
На початку грудня минулого року осиротіла оселя Шевчуків: не стало тата. Юрій Шевчук з родини греко-католиків із Брошнева, працював інженером на залізниці. Історія закарбувала щасливих тата й сина під час інтронізації Отця і Глави УГКЦ Святослава Шевчука в Києві. Вони пишалися один одним.
У Блаженнішого Святослава є молодший брат Всеволод, якого він висвятив на священника. «Бог співстраждає з кожною людиною. Він бере наші рани, щоб лікувати їх», – каже він.
«Прочитати і вийти збагаченими»
Християнський світ знає Отця і Главу УГКЦ Святослава Шевчука. З виходом книги англійською мовою «Біля підніжжя хреста: уроки з України» («At The Foot of the Cross: Lessons from Ukraine») американського журналіста Джона Бергера він більше довідається про нашу країну, греко-католиків та їхнього духовного лідера. Колега брав інтерв’ю під час Верховного з’їзду Лицарів Колумба у США 2018 року, на якому Блаженніший Святослав виступав із програмною промовою. Потім він приїжджав до Києва для зустрічей з героєм своєї майбутньої книги.
У світових медіа на книгу з’явилися позитивні відгуки біографа Папи святого Івана Павла ІІ Джорджа Вафґеля, архиєпископа і митрополита Філадельфійського Бориса Ґудзяка, віцеректора Українського католицького університету Мирослава Мариновича та інших. Власне, передмову до цієї книги й написав колишній в’язень ГУЛАГу М. Маринович. З неї світ краще зрозуміє, чому українці незламні в боротьбі за свободу й демократію та у війні з країною-агресором.
