У Ватикані презентували марку з фото Папи, який тримає прапор України

0
28

16 травня 2023 року поштово-філателістична служба Ватикану випустить три нових марки, на одній із яких буде фото Папи Франциска, що тримає український прапор, привезений із Бучі.

Папа розгорнув цей прапор у залі Павла VI і поцілував його наприкінці загальної аудієнції 6 квітня 2022 року, майже через два місяці після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє католицький суспільно-релігійний інтернет-часопис «Credo» із посиланням на інтернет-видання «Aleteia».

Як повідомляє «Aleteia», пошта Ватикану обрала саме це зображення, щоб проілюструвати солідарність аргентинського понтифіка з «мученицькою Україною», як він називає нашу країну майже щотижня від початку війни. На новій марці є підпис: «Поруч із українцями, шляхетним і мученицьким народом».

Марка випущена у межах ініціативи EUROPA, яку просуває асоціація «PostEurop», що представляє 55 поштових служб європейського континенту. З 1956 року ця організація щороку пропонує національним поштовим службам тему для виробництва певних марок. Тема 2023 року «Мир — найвища цінність людства» була обрана, щоб «висловити солідарність із Україною» та сприяти миру.

Інша марка, випущена Ватиканом у рамках серії EUROPA, зображує «Вузол миру» — твір, який переміг у організованому «PostEurop» конкурсі на кращий логотип, що ілюструє тему 2023 року.

Ще одну марку, яка побачить світ 16 травня, буде присвячено Всесвітнім дням молоді, які проходитимуть у Лісабоні з 1 по 6 серпня. На марці зображений Папа Франциск, який веде групу молодих людей до «Пам’ятника відкриттів» — великої скульптури у вигляді вітрильника, розташованої біля річки Тежу, що тече через Лісабон. Пам’ятник, побудований в 1960 році, символізує епоху відкриттів у Португалії протягом XV-XVI століть.

«На марці Папа Франциск веде молодих людей і Церкву, яку представляє човен Петра, до відкриття „цієї зміни епох“, — пояснюється у заяві, опублікованій поштою Ватикану. — Понтифік скеровує молодих людей, щоб вони „не мирилися мовчазно зі звичкою просто пливти за течією“ до такої міри, щоб не бачити „реальності порту, який на них чекає“».