У Ватикані оприлюднено послання Папи Франциска на наступний Всесвітній день суспільних комунікацій, який згідно зі звичаєм відзначається саме сьогодні, у неділю перед П’ятидесятницею, 21 травня.
«Промовляти серцем. „По правді в любові“ (Еф 4,15)», — такою є тема LVII Всесвітнього дня суспільних комунікацій, який Церква відзначатиме 21 травня 2023 року. Згідно зі звичаєм, 24 січня, день літургійного спомину святого Франциска Сальського, Небесного покровителя журналістів, було оприлюднене послання Папи Франциска на це відзначення, в якому він, після двох попередніх років, присвячених тому, щоби «піти й подивитися» та «слухати серцем», запрошує заглибитися «в динамізм діалогу та взаємообміну, що є динамізмом сердечної комунікації». «Ми не повинні боятися проголошувати істину, навіть іноді незручну, а боятися чинити це без любові, без серця», — наголошує Святіший Отець. За його словами, потрібне серце, яке своїм пульсуванням об’являє правду про наше буття, а тому заслуговує бути вислуханим, що веде до налаштування на ту саму хвилю, так щоб дійти до того, щоби «чути у власному серці пульсування серця іншого». І так відбувається «чудо зустрічі». Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Потреба очищення
У світлі Христового попередження про те, що кожне дерево пізнається за плодами, Папа підкреслює, що для того, щоби змогти «комунікувати згідно з істиною в любові», потрібно «очистити власне серце». Бо «лише слухаючи та розмовляючи з чистим серцем можемо сягнути поглядом далі, ніж зовнішнє, здолати невиразний шум, який, також і в сфері комунікації, заважає нам чинити розпізнання серед складності світу, в якому живемо». Заклик «промовляти серцем» кидає «радикальний виклик нашому часові», схильному до байдужості, основою якої також буває дезінформація, що маніпулює правдою.
Сердечне спілкування
«Сердечна комунікація означає, що той, хто читає нас або слухає, отримує можливість зауважити нашу участь в радощах і побоюваннях, надіях і стражданнях людей нашого часу. Той, хто так промовляє, любить іншого, бо той лежить йому на серці, він береже його свободу, не посягаючи на неї», — пише Папа, наводячи євангельський приклад спілкування Ісуса з учнями з Емауса, до яких Воскреслий «промовляє серцем, шанобливо супроводячи шлях їхнього болю, пропонуючись, а не нав’язуючись, з любов’ю відкриваючи їхні уми на розуміння глибшого сенсу того, що трапилося». І вони визнають, що «їхнє серце палало».
«В історичному періоді, позначеному поляризацією та протистояннями, від яких, на жаль, не є захищеними й церковні спільноти, зусилля задля комунікації „з відкритими серцем і обіймами“ стосуються не тільки працівників інформаційної сфери, але є відповідальністю кожного. Всі ми покликані шукати та проголошувати істину, та чинити це з любов’ю», — наголошує Святіший Отець, нагадуючи про заклики Святого Письма «берегти язика від лиха». Бо іноді «люб’язне слово» може пробити щілину в найбільш закам’янілих серцях. «Маємо досвід цього в суспільному житті, — пояснює він, — де ввічливість є не тільки питанням „етикету“, але є справжньою та властивою протиотрутою від жорстокості, що, на жаль, може отруїти серця та стосунки. Ми потребуємо цього в сфері медіа, щоби комунікація не розпалювала злобу, що розбурхує, породжує грів та веде до сутички, а допомагала людям спокійно замислюватися, в критичному і завжди шанобливому дусі розшифровувати реальність, в якій живуть».
Комунікація від серця до серця
Як приклад «промовляння серцем» Папа Франциск наводить саме постать святого Франциска Сальського, Учителя Церкви, в 400-річчя смерті якого він нещодавно проголосив спеціальний Апостольський лист «Totum amoris est». Крім того, в 2023 році припадає сторіччя проголошення його покровителем католицьких журналістів. Святий Франциск був єпископом у Женеві у важкий період, позначений суперечками з кальвіністами. «Його лагідний підхід, його людяність, готовність терпеливо діалогувати з усіма й особливо з тими, хто йому протистояв, зробили його надзвичайним свідком милосердної любові Бога», — пише Святіший Отець, нагадуючи про те, що його один з найвідоміших висловів «серце промовляє до серця» став натхненням для поколінь вірних. «Вистачить добре любити, щоби добре промовляти», — був переконаний цей святий показуючи, за словами Папи, що для нього «комунікація ніколи не повинна була применшуватися до чогось штучного, як би сьогодні сказали — маркетингової стратегії, а повинна бути відблиском душі, видимою поверхнею невидимого для очей ядра любові».
Ми є тим, що комунікуємо
«І саме на основі цього „критерію любові“ через свої твори та своє життєве свідчення святий Женевський єпископ нагадує нам про те, що „ми є тим, що комунікуємо“. Цей урок сьогодні прямує проти течії в епоху, коли, а це особливо помітно в соціальних мережах, комунікацією часто маніпулюють таким чином, щоби світ нас бачив такими, якими ми прагнемо бути, а не такими, якими ми є», — підкреслює Святіший Отець, нагадуючи також спостереження свого попередника святого Павла VI, який зауважував, що твори святого Франциска Сальського спонукають до «максимально приємного, повчального та стимулюючого читання». «Якщо сьогодні поглянемо на панораму комунікації, чи ж не цим характеристикам повинні відповідати стаття, репортаж, сюжет в телебаченні чи радіо, допис у соціальних мережах?» — запитує Папа Франциск, переконаний, що працівники комунікаційної сфери можуть знайти в цьому святому натхнення для того, щоби «сміливо та вільно» шукати й розповідати істину, «але відкидаючи спокусу застосовувати сліпучі та агресивні висловлювання».
Промовляти серцем у синодальному дусі
Далі Святіший Отець скерував свою думку до синодального процесу, бо «також і в Церкві існує велика потреба в слуханні». Адже «зі слухання без упереджень, уважного та відкритого, народжується спосіб промовляти згідно з Божим стилем, наповненим близькістю, співчуттям і лагідністю». «В Церкві ми маємо нагальну потребу в комунікації, що запалює серця, яка була би бальзамом для ран і проливала світло на дорогу братів і сестер. Мрію про церковну комунікацію, що вмітиме піддатися проводові Святого Духа, тактовну і водночас пророчу, що вмітиме знаходити нові форми й способи для чудесного звіщення, яке вона покликане нести в третє тисячоліття. Комунікацію, яка ставить у центрі вазємини з Богом і ближнім, особливо, найнужденнішим, і яка вмітиме радше запалювати полум’я віри, аніж оберігати попіл самореферентної ідентичності. Комунікацію, основами якої будуть покора в слуханні та відвертість у промовлянні, яка ніколи не відокремлюватиме істину від любові», — пише Наступник святого Петра.
Поширювати мову миру
Врешті, Папа звертає увагу на те, що сьогодні «промовляти серцем» потрібно як ніколи раніше для того, щоби «поширювати культуру миру там, де є війна, щоби відкривати стежки, що уможливлюють діалог там, де вирують ненависть і ворожість». «Серед драматичного контексту глобального конфлікту, який переживаємо, нагальним є утверджувати комунікацію, позбавлену ворожнечі», — наголошує він, вказуючи на те, що ми потребуємо операторів комунікації, «готових вести діалог, залучених у сприяння цілісному роззброєнню та задіяних й демонтаж воєнного психозу, що гніздиться у наших серцях».
Цитуючи енцикліку «Pacem in terris» святого Івана ХХІІІ, який писав: «Справжній мир можна побудувати лише на взаємній довірі», — Святіший Отець зазначає, що це довіра, яка потребує сміливих і креативних комунікаторів, «готових ризикнути, щоби знайти спільний терен для зустрічі». «Як і 60 років тому, також тепер переживаємо темну годину, в якій людство боїться воєнної ескалації, яку потрібно якнайшвидше зупинити також і на комунікаційному рівні», — наголошує він, звертаючи увагу на «легкість, з якою промовляються слова, що закликають знищувати народи й території», часто виливаючись «у військові дії, позначені жорстоким насильством». Ось чому потрібно відкинути «будь-які пропагандистські форми, що маніпулюють правдою, викривлюючи її з ідеологічними цілями» та підтримувати комунікацію, яка «допоможе створювати умови для вирішення суперечок між народами».
Навернення серця
Підсумовуючи, Папа зазначає, що як християни, ми знаємо, що доля миру вирішується «саме завдяки наверненню серця», оскільки «вірус війни походить з людського серця». З нього випливають «правильні слова для розсіювання тіней замкнутого та поділеного світу та будування суспільства, що буде кращим від того, яке ми отримали». «Таке зусилля вимагається від кожного з нас, але особливим чином нагадує про почуття відповідальності операторів комунікації, щоби вони виконували свою професійну діяльність як місію», — пише Святіший Отець, завершуючи послання молитвою:
«Господи Ісусе, чисте Слово, що випливає із серця Отця, допоможи нам чинити нашу комунікацію вільною, чистою і сердечною. Господи Ісусе, втілене Слово, допоможи нам слухати пульсування сердець, щоби наново відкривати одні одних як брати й сестри, та роззброювати ворожість, яка розділяє нас. Господи Ісусе, Слово істини та любові, допоможи нам говорити правду в любові, щоби почуватися хранителями одні одних».
