У Дубівецькому протопресвітеріаті відбулася проща до відпустового місця в селі Бишів.
«До святині місцевого значення, де у 1960-их роках з’явилася Пречиста Діва, прийшли прочани із 16 сіл. Святу Літургію служили 10 священників. А діти та молодь їхали сюди на велосипедах з Крилоса, Галича, Тустані. Велопрощу очолювали отці Михайло Яблонь та Михайло Дзуль. У Бишеві молилися за наших воїнів та майбутню перемогу України», — розповідає отець Олег Каськів, протопресвітер, професор, ректор Івано-Франківської академії Івана Золотоустого.
У Бишеві, стверджують паломники, панує величезна благодать. Ще у давні часи тут був монастир, але згодом святої обителі не стало. А поява Богородиці також була незвичайною. Сталося це на місці, де колись був монастир. Ще в далекі часи, коли на нашу землю нападали татари, трапилася трагічна подія. У монастирській церкві якраз давали шлюб місцевим молодятам, коли почувся кінський тупіт та свист татар. У паніці люди вибігали й одразу потрапляли під шаблі бусурманів. Село та монастир були знищені вщент. Уцілілі жителі переселилися в інше місце, якраз там, де нині є Бишів. З останків монастиря збудували дерев’яну церкву.
І ось через сторіччя, у 1960-их, туди, де колись був монастир, одного дня пішов місцевий селянин Василь Карп’як збирати гриби. Чоловік цей був дуже побожний і в лісі він подумки молився. Зненацька перед чоловіком спалахнуло сяйво. Василь підняв голову та остовпів: перед ним стояла у дивному світлі… Сама Пречиста Діва. Була у білій сукні, голова Її була покрита довгою голубою накидкою. Стояла на невеличкій хмаринці босоніж. А хмаринка висіла у повітрі на відстані десь близько метра над землею. Василь Карп’як від страху впав на коліна. «Не бійся», — промовила тихим лагідним голосом до чоловіка Богоматір. Після цих слів селянинові стало дуже легко на душі, куди й подівся страх.
Діва Марія сказала чоловікові, що з’явилася йому для того, аби нагадати людям, щоби ті перестали грішити, змінили своє життя та не ображали своїми вчинками Господа. «Передай усім, аби багато та щиро молилися, дотримувалися постів, не забували давати милостиню, — мовила Пресвята Мати Христова. — І ті, хто тебе послухають, та змінять своє життя, матимуть велику ласку в Бога». А ще Богородиця сказала, аби селяни почистили монастирську криницю та побудувати на тому місці, де був монастир, капличку, а на місці самого З’явлення Діви Марії встановили хрест. Просила також, аби люди взяли образ Ісуса Христа, який був у монастирі, а тепер знаходився у місцевій сільській церкві, і принесли знову на місце колишньої чернечої обителі. Самому Василеві Карп’яку Діва Марія сказала, що він буде багато страждати, коли розповість про Її появу. Також оповіла селянинові, що помре він у поважному віці на велике свято.
Про видіння Василь Карп’як розповів у селі. Чутка про чудесну з’яву миттю рознеслася по Бишеву та довколишніх селах. Люди уважно слухали Василя і згодом пішли виконувати прохання Богородиці: розчистили криницю, встановили хрести на місцях давньої чернечої обителі, наносили цегли для будівництва каплички і почали молитися на місці появи Діви Марії.
До бишівського лісу рушив нескінченний потік віруючих. Це дуже не сподобалося представникам тодішньої безбожної радянської влади, які в першу чергу взялися за Василя Карп’яка. Чоловіка забрали до Галича у відповідні органи, його жорстоко били, вимагаючи відмовитись від своїх слів. Але селянин стояв на своєму. Святе місце оточили міліціонери, туди нікого не пускали. Людей лякали пострілами в повітря, записували номери транспорту, штрафували. Криничку комуністи засипали цеглою, яку люди наносили для побудови каплички.
Та дивна річ: цілюща вода все одно просочувалась крізь купу каміння та цегли. Безбожники палили хрести, образи, рушники. Відбирали у людей молитовники, пісенники і кидали їх у вогонь. Проте люди не змирилися і ще довго таємно відвідували святе місце у лісі. Сам Василь Карп’як, як і сказала йому Пречиста Діва, помер на велике свято — Воскресіння Христове та був похований з великими почестями. А тих, хто підняв руку на святині, не оминула розплата. Один з комуністів, який дав наказ засипати джерело, раптово осліп, інші — наклали на себе руки.
На місці старого монастиря люди таки збудували капличку, відновили пам’ятні хрести й очистили джерело. 2 червня 2003 року капличку освятили. У лісі, на місці з’яви Пречистої Діви, встановили ще й статую Богородиці.
Сабіна РУЖИЦЬКА
