У світі близько 466 мільйонів осіб із вадами слуху, причому їх кількість постійно зростає. Причина в тому, що все більше людей обирають місцем проживання великі міста, де рівень шуму значно вищий.
До того ж зниженню слуху сприяють інфекційні захворювання, судинні порушення, травматичні ураження, токсичні ураження (ліки, промислові або побутові речовини), професійні фактори (робота в шумі або вібрація), спадковість. До речі, доведено, що сорок відсотків приглухуватості має спадковий характер. Також до причин зниження слуху відносяться новоутворення та вроджені вади. Приглухуватість буває: нейросенсорна (порушення звуку сприйняття) та кондуктивна (порушення звукопроведення), а також змішана.
Взагалі приглухуватість є не стільки проблемою здоров’я, хоча в окремих випадках може бути ознакою серйозного захворювання, скільки соціальною проблемою для людини. Вона призводить до замкнутості, втрати емоційної забарвленості мови та зниження соціальної активності. Тому, окрім скарг на зниження слуху, абсолютна більшість таких хворих скаржаться на значні проблеми у спілкуванні з оточуючими, біля третини повідомляють про наявність конфліктів у сім’ї, про різні проблеми з навчанням та працею. Також слух дуже важливий для дітей, оскільки до двох-трьох років у дитини формується мова. Тому скринінг в ідеалі має проводитись усім новонародженим.
Проблемами слуху займається лікар сурдолог. Тож, якщо ви помічаєте, що часто перепитуєте, робите гучнішим звук телевізора або телефона, не розбираєте деякі слова, відчуваєте шум або дзвін у вухах, то вам треба звернутися до лікаря сурдолога. На прийомі у спеціаліста спочатку перевірять слух, а потім визначать причину і ступінь приглухуватості, а вже від цього залежатиме подальша тактика лікування чи реабілітації. Взагалі лікування призначається лише в гострих випадках або для профілактики прогресування зниження слуху.
При хронічній приглухуватості рекомендується слухопротезування — підбір і налаштування слухових апаратів.
У Лікувально-діагностичному центрі «Клініка святого Луки» м. Івано-Франківська використовують цифрові апарати канадського виробництва Unitron, які налаштовуються індивідуально для кожного пацієнта. Переваги таких цифрових апаратів у тому, що вони підсилюють лише ті частоти, які пацієнт не чує, розпізнають мову і виділяють її, пригнічують рівень шуму. Пацієнт може самостійно обрати програму залежно від того, в якому середовищі він зараз перебуває. Є різні варіанти слухових апаратів: завушні та внутрішньоканальні, на батарейках або акумуляторах, до того ж для кожного пацієнта можна замовити індивідуальні вушні вкладки для більшого комфорту і звучання.
Чи потрібні слухові апарати при невеликій втраті слуху та чи не призведуть вони до ще більшого погіршення слуху?
Слухові апарати не призводять до погіршення слуху, якщо апарат підібраний правильно і ви не купили його самостійно через інтернет. Кожен слуховий апарат підбирається лікарем і налаштовується індивідуально. Також не можна використовувати чужий апарат.
Деколи людина вважає, що в неї невелика втрата слуху. Однак під час перевірки виявляється, що це приглухуватість уже другого або й третього ступеня (всього їх 5). Спочатку, як правило, страждають високі частоти, якими ми рідко користуємося. А вже згодом, коли до процесу залучаються більш низькі розмовні частоти і людина помічає дискомфорт, то може пройти 5-10 років і весь цей час мозок не чув цих частот. Якщо людина не чує вже досить довго, то мозок ніби «забуває» ці звуки, відповідні зони мозку атрофуються і повернути їх дуже складно. До прикладу, уявімо, що ми прив’язали собі руку до тулуба і не користувались нею 2-3 роки, така рука з часом атрофується. Так само відбувається із зонами мозку, які довгий час не чують цих звуків.
Чи пацієнт відчує покращення слуху зразу як почне користуватися слуховим апаратом?
Збільшення звуку пацієнт відчуває одразу, але не в повному діапазоні, тому що потрібен час на адаптацію. Все залежить від того, як довго людина не чує. Тому адаптація може тривати кілька тижнів чи навіть кілька місяців. Важливо також носити слуховий апарат щодня по 8-10 годин. Дехто думає, що можна просто вдягнути апарат лише при розмові або для того, щоб подивитись телевізор. Ні, для кращої адаптації потрібен тривалий час носіння! Бо навіть у тиші можуть бути певні звуки, наприклад, спів пташок чи якийсь шурхіт, і наш мозок має вчитися наново чути ці звуки.
Чи можна одягнути слуховий апарат лише на одне вухо і чи цього буде достатньо?
Ні, не достатньо. Якщо у вас двостороння втрата слуху, то апарати треба носити на обидва вуха. Один апарат можна носити тільки у випадку односторонньої втрати слуху, якщо проблема дійсно лише в одному вусі. У решті випадків якщо ви одягнете тільки один апарат, то інше вухо страждатиме і почне відставати, якраз тоді й буде погіршення. Тобто в таких випадках ми лише нашкодимо.
Варто також зазначити кілька важливих аргументів на користь слухових апаратів.
По-перше, слухові апарати попереджають старіння головного мозку і виникнення серйозних проблем, зокрема хвороби Альцгеймера та енцефалопатій.
По-друге, слухові апарати повертають можливість спілкування з людьми і допомагають вести повноцінне життя.
Користуючись слуховим апаратом, людина стає вільною у своїх діях і не залежить від інших.
Людина стає впевненішою і продуктивність її праці зростає.
Слуховий апарат дає можливість тихіше дивитися телевізор і тим самим не заважати іншим.
Доведено, що у людини, яка почала носити слуховий апарат, змінюється характер, вона стає впевненою та спокійною.
Також покращується мовлення, тому що людина чує звуки, які раніше не чула.
Слухові апарати менше помітні, аніж постійне перепитування.
Слухові апарати допомагають боротися зі згущеним шумом (багато хто з порушенням слуху скаржиться на те, що у них є шум у вухах, саме слухові апарати його пригнічують).
Слуховий апарат — зручний і доступний, непомітний у використанні, який покращує якість життя і дає відчути його в усіх проявах.
Вчасне звернення до спеціаліста призупинить прогресування захворювання і допоможе відновити слух для комфортного спілкування, життя, праці та перебування серед своїх рідних і близьких людей.
Інформаційний центр “Клініки святого Луки”
