Владика Венедикт Алексійчук: Духовне життя потребує постійної боротьби із лінощами

0
40

Владика Венедикт Алексійчук, єпископ Чиказької єпархії Святого Миколая Чудотворця, на просторах Інтернету продовжує ділитися порадами щодо духовного зростання християн.

Корисно сформувати самоспостереження за своєю пошкодженою, дивною і лінивою природою. Як це важливо — розуміти, які думки носимо в собі. Від того залежить, яким буде наше життя. Про що думаємо і мріємо — такими й будемо. Як сфокусуємо свої думки — так вони запалять наш внутрішній вогонь.

Так само, якщо сфокусуємо в собі Божі дари, то запалимо цим багатьох людей. Можливості наші не безконечні, тому так важливо сфокусуватися на чомусь важливому. До прикладу, хоча б якийсь час щодня присвятити тому, аби подумати про ціль свого життя, про власне призначення, про те, що мені найкраще вдається. Багато в чому собі потрібно відмовляти задля досягнення мети та могти постійно, від ранку до вечора, трудитись. Важливо не спробувати й кинути, а вкладати свій час.

Тепер модно говорити про швидкий успіх. Чому такі популярні всілякі майстер-класи, якісь швидкодієві ліки, ворожки й екстрасенси? Бо вони, вважаємо, принесуть швидкий результат. Щоправда, він здебільшого хибний. Адже щоб правдиво чогось досягнути, потрібно багато працювати. Лише тоді, коли на чомусь добре зосередимося, то є шанс чогось досягнути в житті. За кожним успіхом — велика праця та зусилля. Правдивий фахівець завжди свідомий того, що якщо він перестане розвиватись, то інші дуже швидко його переженуть, адже ніхто не стоїть на місці і навіть якщо ми стоїмо, то насправді рухаємося назад, адже інші нас обганяють. Є прогрес або регрес.

Багато людей живуть, як шнур зі штекером: постійно хочуть десь підключитись. Підтримайте мене, похваліть мене, повеселіть мене, допоможіть мені, розв’яжіть мої проблеми, заплатіть за мене, зруште мою справу, полагодьте щось у мені, допоможіть моїй внутрішній дитині. Так є, бо ці дорослі люди залишились дітьми, може, часом і на рівні дитячого садка і завжди, як діти, потребують допомоги.

Важливо самим долати лінь, труднощі, перепони, дискомфорт та допомагати робити це іншим. Жити, діяти, працювати, молитись, коли мені некомфортно, недобре, неприємно, не хочеться. Багато людей не вміють терпіти дискомфорт, гірше ставлення інших, побутові проблеми. Тим часом, коли хочемо досягнути успіху, чого б то не стосувалося, потрібно не зважати на дискомфорт. Цією дорогою ішли святі, винахідники, митці…

Не може бути легко й успішно, не можна бути духовною людиною і жити в лінощах, не можна бути знаменитим скрипалем і бити байдики.

† Венедикт Алексійчук,
єпарх Чиказький