«Ми дуже би хотіли і віримо, що настане день, коли запанує мир в нашій Україні і ми зможемо приймати молодь із цілого світу. Ми тоді будемо не тільки молитися за мир, але будемо також дякувати за мир на нашій улюбленій українській землі», — зазначає владика Богдан Дзюрах, коментуючи слова одного з єпископів, присутніх на СДМ, який побажав, аби і в Україні одного дня міг відбутися Світовий день молоді.
«Серед тих понад п’ятсот молодих людей, які прибули з України, ми могли також долучитися зі своєю групою молоді», — з радістю ділиться в інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News владика Богдан Дзюрах, Апостольський Екзарх для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, який супроводжує групу з понад п’ятдесяти осіб, що прибули на СДМ з цього екзархату. Єпископ зауважив, що майже всі члени цієї групи вперше беруть участь у Світовому Дні Молоді. «Я сподіваюся, що для них це буде глибоке пережиття католицького сопричастя, — підкреслює він, — що вони повернуться до до свого місця проживання в країнах нашого екзархату, укріпленими у вірі, і також отримають якісь нові натхнення для духовного життя, для своєї ще глибшої і активнішої участі в церковному житті наших громад в Апостольському екзархаті в Німеччині та Скандинавії».
Прослухати повне інтерв’ю з владикою Богданом Дзюрахом в аудіозаписі можна тут.
Народ, що взиває до неба і до світу про Боже і людське милосердя
У п’ятницю, 4 серпня 2023 року, владика Богдан мав змогу звернутися до української молоді під час ранкової катехизи. Основною темою його науки було милосердя. «Тепер для нас, українців, — зауважив він в інтерв’ю, — ця тема є надзвичайно важлива не тільки тому, що вона є центральною темою Христової благовісті, всього Євангелія, але також і тому, що наш народ взиває до неба і до світу про Боже і про людське милосердя. Наші молоді люди принесли до Лісабону біль свого народу, страждання своїх однолітків, але також свідчення віри, свідчення надії на те, що Божа правда, Божа любов переможе темряву агресії і цієї страхітливої війни, яку провадить Росія проти нашого народу, проти нашої держави. Саме тому у своїй катехизі я намагався показати, передусім, обличчя Бога, Який є близько з нами, Який несе на собі наші тягарі, Який першим приймає ті рани і несправедливості, оту агресію, яку скеровує Російська Федерація, російські окупаційні війська проти нашого народу. Але відтак разом з молодими ми намагалися черпати із того Божого милосердя світло надії і силу, щоби до кінця залишитися вірними Христові, не піддаватися спокусі ненависті, але тривати у солідарності із нашими захисниками, молитися за них і робити те, що в наших силах, щоби зменшити страждання людей, наших співвітчизників, яких безпосередньо діткнуло воєнне лихо».
Українська молодь — носії надії
На Світовий День Молоді до Лісабону прибули юнаки і дівчата з різних регіонів України: з тих, що тепер окуповані, з тих, що розташовані в зоні бойових дій, а також із тих територій, які вважаються спокійнішими, але також не є повністю безпечними. Єпископ Богдан Дзюрах підкреслив, що незалежно від регіону, всі молоді люди почуваються членами єдиної української християнської родини. «Звичайно, ми дуже раділи, що серед нас є молодь з Київської архиєпархії, з Харківського екзархату, з Донецького екзархату, з Одеси, — додав він, — бо ці регіони безпосередньо відчувають на собі всю небезпеку, всю загрозу російської війни. Але також і молоді люди з інших регіонів України несуть в собі духовні травми, спричинені постійним стресом, постійними небезпеками, постійною загрозою ракетних обстрілів, тому ми всі дуже подібні. Але одночасно бачу, що в кожного і в кожної з молодих людей є великий дух надії, ніхто не тратить віри. Люди шукають єдності між собою, спілкування, але передовсім шукають молитви і підтримують одні одних».
Єпископ розповів, що під час однієї із зустрічей перед ними виступала молода бандуристка з Херсона, яка своєю музикою стала для них знаком великої надії. «І саме носіями надії хочуть бути наші молоді люди тут, на цьому Світовому Дні Молоді», — підкреслив він.
Молодь дає свідчення віри
Апостольський Екзарх для українців католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії зазначає, що для того, аби полегшити страждання молоді та допомогти гоїти їхні рани, яких не припиняє завдавати війна в Україні, дорослі й, зокрема, духовні провідники повинні бути поруч молоддю, «і разом з ними наближатися до Бога». «Бути разом, бути поруч, ділити радості і смутку, розчарування, болі, страждання і надії, і всі наші почуття, все те, що нас болить, ми маємо разом нести перед Престіл Всевишнього. В цьому є наше завдання як дорослих людей, але також як провідників Церкви», — каже він.
Єпископ також зауважив, що українська молодь спрагла спільної молитви, вони горнуться до Церкви, і це також гарне свідчення для інших про наш народ, про нашу Церкву. Він розповів, що про це йому навіть говорив один з португальців, який взяв участь в одному з богослужінь разом з українцями.
«Але хочу сказати, — додав ієрарх, — що також і молодь з інших західних країн дає дуже гарне свідоцтво своєї релігійності. І це я чую вже з багатьох сторін і від багатьох владик. Я сам вчора мав катехизу і зустріч з молоддю з Німеччини та Австрії, і священики, які супроводжували цю молодь, були вражені, що так багато молодих людей захотіли сповідатися. Вони не очікували цього. Ця молодь молилася: вони молилися на вервиці, молилися під музику гітари, дуже глибоко і побожно брали участь в Літургії».
Присутність Богородиці
Владика Богдан вважає, що така атмосфера молитви, покаяння і щирого спілкування, яка панує на СДМ в Лісабоні також спричинена тим, що це земля фатімських об’явлень Пресвятої Богородиці. Багато молодих паломників, перед тим, як прибути до Лісабону, були у Фатімі. «І вони чули послання Богородиці, яка закликала до молитви, до покаяння, до навернення, і також до молитви за навернення Росії, — зазначає він, — і це послання Богородиці молитися за навернення Росії надалі залишається актуальним».
Наш співрозмовник також розповів про його випадкове знайомство з одним подружжям старших людей з Нідерландів, які, довідавшись, що він з України, висловили свою солідарність, запевнення в молитві, але також поділилися з ним своїм баченням того, звідки прийде Божа розв’язка трагедії, яку переживає український народ: «вона прийде від Євхаристії і від Богородиці, тобто з хресної жертви Ісуса, з великої жертви, з якою поєднують свою жертовність наші захисники, волонтери, наш боголюбивий народ». Єпископ додав, що це визволення прийде також через заступницьку молитву Пресвятої Богородиці. «Вона, що стояла під хрестом Свого Сина і нашого Господа, сьогодні стоїть під хрестом нашої національної долі, — сказав він. — Вона за нас молиться і з нами молиться, а одночасно, вона для нас є знаком надії, бо в об’явлення у Фатімі вона сказала: „Наприкінці Моє Непорочне Серце буде тріумфувати“. Буде тріумфувати Божа любов, якою наповнене Непорочне Серце Марії і якою ми всі маємо наповнити наші серця і нашу поведінку».
Солідарність учасників СДМ з українцями
На СДМ в Португалії українська молодь, а також їхні душпастирі мають можливість відчути солідарність і підтримку людей з різних країн світу. «На кожному кроці від першої миті мого перебування тут у Лісабоні, — розповідає владика Богдан, — майже від всіх, кого я зустрічав, я чую запевнення у близькості, в підтримці і в молитві. І це справді вражає. Перший, з ким я зустрівся, це був один молодий волонтер, який мені розказав, що він щовечора з бабусею молиться за український народ, за мир в Україні. А також водії таксі, люди на рецепції, люди на вулиці, не кажучи вже про учасників СДМ, єпископів, священиків і мирян — всі вони, коли бачать нас і довідуються, що ми з України, відразу запевняють про свою близькість, про свою солідарність і підтримку. Такий простий приклад: вчора я йду увечері вулицею Лісабону, і тут надійшов молодий юнак. Здається, він був з Іспанії. Довідавшись, що я з України, відразу усміхнувся і каже „Слава Україні!“ Знаєте, той клич, яким ми надихаємося для захисту Батьківщини, знаний у всьому світі. Наш прапор українські знають у всьому світі, але ще більше знана жертовність, витривалість і посвята нашого народу в захисті своєї гідності, своєї правди і своєї свободи. А ми тут хочемо донести, що більшість наших захисників це молоді люди, юнаки і дівчата, дуже часто молоді батьки, молоді матері, які покинули свої сім’ї, щоби рятувати і захищати не тільки безпеку своїх родин чи свого народу: на східних рубежах Європи вони захищають безпеку і мир цілого європейського дому».
Звертаючись до молодих українців, які не могли приїхати на СДМ, єпископ Дзюрах наголосив, що «світ це розуміє, бачить, цінить і молиться за них усіх». Він додав, що від двох різних осіб він почув побажання, щоб в майбутньому Світовий День Молоді міг відбутися в Україні. «Очевидно, ми дуже би хотіли і віримо, що колись цей настане, коли запанує мир в нашій Україні і коли ми зможемо приймати молодь із цілого світу. Ми тоді будемо не тільки молитися за мир, але ми будемо також дякувати за мир на нашій улюбленій українській землі», — підкреслив він на завершення.
