Маючи за плечима досвід парафіяльного священника, церковного адміністратора, науковця та педагога, уродженець Манітоби, український греко-католицький парох Михайло Квятковський сподівається, що його нове призначення на служіння єпископом дозволить йому використати всі ці навички та досвід.
Про це пише пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ.
Цієї осені священник української католицької парафії Покрови Пресвятої Богородиці на Бойд авеню 61-річний Михайло Квятковський стане єпископом Української католицької єпархії Нью-Вестмінстера. Про це розповідає Бренда Судерман для інтернет-видання «The Free Press».
«Я в захваті від можливості робити справи в більшому масштабі, ніж у парафії», — говорить уродженець Елфінстоуна о. Михайло Квятковський про своє нове призначення.
Українська католицька єпархія Нью-Вестмінстера
«Єпархія Нью-Вестмінстера з десятком церков і понад 1200 зареєстрованих членів, можливо, є найменшою з п’яти єпархій Української Католицької Церкви в Канаді, але вона охоплює великий регіон, включаючи острів Ванкувер, Нижній Мейнленд, Оканаган і частину північної Британської Колумбії, а також Юкон», — каже митрополит Лаврентій Гуцуляк.
«Служіння єпископа також вимагає відвідувати людей в їхніх парафіях та організаціях, а також брати участь у заходах, які відбуваються», — розповідає архиєпископ.
Широке служіння священника
Отець Михайло Квятковський був покликаний до служіння єпископом після 14 років служіння парафіяльним священиком у Вінніпезі. Більше десяти років він служив в українській католицькій парафії Пресвятої Євхаристії, а в 2021 році переїхав до своєї теперішньої парафії в Норт-Енді. «Висвячений у 1986 році в Брендоні тодішнім митрополитом Максимом Германюком, новий єпископ провів ранню частину свого священничого служіння як сотрудник в українській католицькій парафії Пресвятої Богородиці, яку він тепер залишає після двох років служіння на посаді пароха», — розповідає співголова парафіяльної ради Ірен Ханута, яка зізнається, що має змішані почуття щодо нового призначення свого духівника. «Він з таким ентузіазмом ставиться до всього», — ділиться вона своїми думками про риси, які отець Михайло привносить у парафіяльне життя.
«Маючи докторський ступінь зі східного канонічного права Папського Східного інституту в Римі, отець Михайло Квятковський привніс наукове розуміння в свою роботу на посаді канцлера Вінніпезької архиєпархії», — зазначає Лаврентій Гуцуляк, архиєпископ Вінніпезький. «Я думаю, що він добре підходить (на цю роль), тому що він багато років служив у курії і в Україні, коли Церква виходила з підпілля», — продовжує свою розповідь митрополит Лаврентій, маючи на увазі роки перебування отця Михайла Квятковського у Львові на посаді ректора і духівника у Львівській богословській академії.
«Отець Квятковський втілив свої дослідження щодо ролі мирян в управлінні Церквою в життя на парафіяльному рівні», — розповідає Ірен Ханута, набираючи волонтерів і навіть заохочуючи її до участі після багатьох років відсутності в Церкві. «Він вміє розмовляти з усіма і залучати їх до парафії», — каже Ірен, яка повернулася до парафії, де вона виросла.
В очікуванні єпископської хіротонії
Дата єпископської хіротонії отця Михайла ще не визначена і залежить від того, чи зможе Глава Української Католицької Церкви приїхати з Києва до Канади на цю подію, — мовить владика Лаврентій Гуцуляк.
Він зазначає, що війна, яка триває в Україні, спонукає Блаженнішого Святослава залишатися із вірними, хоча він планує відвідати майбутню зустріч українських греко-католицьких єпископів у Римі. «Він має право висвячувати всіх українських греко-католицьких єпископів у світі», — підкреслює митрополит Гуцуляк про роль Глави Церкви.
Отець Михайло Квятковський також вже братиме участь у Синоді Єпископів УГКЦ в Римі.
Він залишається скромним у своєму новому служінні, розглядаючи його як можливість поділитися своїм християнським свідченням з тими, хто його оточує. «Я виріс у вірі, і вона завжди була для мене важливою», — каже отець Михайло Квятковський, чий батько був висвячений на священника у пізнішому віці.
«Я не міг собі уявити світ без віри і без Церкви», — мовить він.
