У Києві відкрилась друга за останні місяці виставка майстрині петриківського розпису Марфи Тимченко. Після великої експозиції в Національному музеї декоративного мистецтва тепер дивовижні і яскраві роботи художниці можна побачити в аукціонному домі Goldens. Розповідаємо про одну з найцікавіших представниць народного декоративного живопису, справу якої сьогодні продовжують її донька та онука.
Рослини, птахи, люди і тварини на яскравих роботах Марфи Тимченко перетворюються на дивних фантастичних створінь, переносячи у магічний простір уяви мисткині. Невипадково виставка, яка триває зараз в Goldens, називається саме “Магічний мистецький світ Марфи Тимченко”: художниця вміла створити у своїх роботах — чи то живопис, чи текстиль або посуд — цілий всесвіт, який хочеться розглядати та розгадувати, який захоплює глядача. Про це пише українська редакція VOGUE.
“Їхали козаки з Дону додому”, 1985-1991
Марфа Тимченко народилася 1922 року у селі Петриківка у Дніпропетровській області, яке відоме на весь світ петриківським розписом — декоративним народним мистецтвом. Вона росла в родині, де цінували і землю (батьки займалися хліборобством, родина мала затишний квітучий сад), і мистецтво, адже її мама була відомою у селі вишивальницею. Займатися живописом мисткиня почала дуже рано, працюючи у власному саду на пленері. Дослідниця Оксана Шевченко у своїй статті пише, що юна Марфа Тимченко вже тоді експериментувала і використовувала природні фарби: червону виробляла з вишневого або бурякового соку, а жовту — з соняха або цибулиння.
Марфа Тимченко
У школі першим вчителем Тимченко був відомий педагог, художник та мистецтвознавець Олександр Статива. В 1936 році саме він заснував у Петриківці першу Художню школу петриківського розпису, куди і вступила 14-річна Марфа Тимченко. Народні майстри, що викладали в школі, навчали дітей саме на взірцях петриківського розпису — зокрема учні повторювали відомі роботи, відточуючи майстерність, а вже потім переходили до створення власних оригінальних творів. В 14 років Марфа Тимченко вже взяла участь у великій виставці та отримала першу премію в Києві. За два роки вона переїхала у столицю та вступила до Київської школи майстрів народного мистецтва (сьогодні Київська державна академія декоративно-ужиткового мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука).
Марфа Тимченко, фото dnipro.libr.dp.ua
У 18 років художниця почала працювати на Коростенському порцелянову заводі, де вперше звернулася до розписів порцелянового посуду, що згодом стало її візитівкою. Після війни, понад 20 років, Марфа Тимченко пропрацювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, де розписала сотні ваз, тарілок та чайних сервізів, що продавалися не тільки в Україні, але по всьому світові — у Франції, Німеччині, Японії та США. В радянські часи роботи Тимченко були такими популярними, що їх дарували відомим політичним діячам того часу — наприклад, президенту США Річарду Ніксону.
“Чайники”, 1978
Паралельно художниця займалася монументальними розписами — розписувала каюти та інтер’єри українських пароплавів, займалася настінним розписом та розписом меблів, книжковою графікою, створювала листівки та художні плакати.
“Що за чудо?”, 1989
Говорячи про мисткиню, неможливо не згадати одну з наймасштабніших її робіт у Києві — розпис магазину іграшок “Казка” по вулиці Великій Васильківській у 1979 році. В аукціонному домі Goldens розповідають: ескізи створювалися родиною, разом із чоловіком Іваном Скицюком і донькою Оленою Скицюк, а реалізовувати розписи за підготовленими ескізами допомагали художниці Наталія Гуч, Неля Потова, Ніна Кіріненко і Тамара Жукова. Робота тривала понад рік, стіни художниці розписували вручну, за допомогою пензликів. Розписи ілюстрували сюжети народних казок, а сам магазин на роки став найоригінальнішим місцем столиці, куди дітей водили, ніби на екскурсію. На жаль, за 20 років, у 2000-му, після ремонту усі розписи магазину були заховані під гіпсокартон. Згодом, у 2017 році, частину було відновлено за участю родини мисткині.
“Півонії”, 1987
В 1990 році Марфа Тимченко стала першою лауреаткою премії Катерини Білокур. Головне, що варто знати та розуміти про мисткиню — це те, що вона, продовжуючи традиції народного декоративного мистецтва, насамперед залишалася оригінальною художницею. Барвисті сміливі фарби, які ніби вибухають кольором на полотні, різноманітні сюжети на основі українських легенд, поезії та казок, картини про героїчне минуле українського народу та козаччину; роботи, присвячені краєвидам Києва — Марфа Тимченко мала власний унікальний стиль, її неможливо сплутати з будь-яким іншим майстром чи майстринею петриківського розпису.
“Вечірні зірочки”, 2005
У своїх фантастичних творах глибоко освічена Марфа Тимченко часто зверталася до української літератури. Зокрема, є серія робіт, натхнена та присвячена поезії Тараса Шевченка. За ці твори у 2000 році Марфа Тимченко отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка. Якщо дивитися уважно на роботи мисткині, то на багатьох полотнах можна побачити рядки з української поезії.
“Спогади про петриківське весілля”, 2006
Сьогодні її художню справу продовжує родина: донька, художниця Олена Скицюк, та онука Олена Кулик. На виставці у Києві можна побачити понад 30 живописних творів художниці та сім порцелянових виробів — чашки та чайники, великі блюда та тарілки, а також живописні та порцелянові твори родини — Олени Скицюк та Олени Кулик.
Виставка “Магічний мистецький світ Марфи Тимченко” триватиме до 6 жовтня
