Цьогоріч «Видавництво Старого Лева» випустило книгу розмов між митрополитом Філадельфійським УГКЦ Борисом Ґудзяком і письменницею Богданою Матіяш. Видання зібрало вісім розмов на актуальні теми, що відкриють для читачів сторінки історії Української Греко-Католицької Церкви, надихнуть берегти надію серед ран війни і не втомлюватися чути голос покликання.
Анотація називає книгу «нагодою у час війни зосередитися на низці тем, які запрошують до віднайдення в собі самих внутрішнього миру». Розмови, записані за різних обставин, торкаються тем стосунку з Богом, духовних практик, пошуку покликання та духовного наставництва. Книга розповідає також про становлення й сучасність Українського католицького університету, а ще — про нову дійсність російсько-української війни. Сім розмов записані до початку повномасштабного вторгнення, а восьма — незадовго після нього. Таким чином видання відображає дещо призабуту реальність кількох останніх років, дозволяючи знову пережити і оцінити їхній досвід. Про це повідомляє релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова».
Формат книги не обмежує читача рамками «питання-відповідь». Розмови, зібрані в ній, не є інтерв’ю в класичному розумінні: вони передбачають широкі рефлексії та дають простір читачеві для переосмислення й особистої інтерпретації. В доробку Богдани Матіяш — письменниці, перекладачки, експертки Українського культурного фонду та редакторки часопису «Критика» — власні художні твори, присвячені темі духовності й віри в Бога, праця над багатьма перекладами й публікаціями, тож вона не просто ставить питання, а вступає з владикою Борисом у живий діалог, до якого запрошує читача.
Призначене широкому колу читачів, видання поєднує різноманіття тем. Працівникам і студентам Українського католицького університету, та й усім вірним Української Греко-Католицької Церкви, буде цікаво побачити сторінки підпільної Церкви, діяльність Патріарха Йосифа, початки його омріяного Українського Університету в Римі й довгу історію, яку пройшов УКУ до того, як стати одним із найвідоміших навчальних закладів України. На сторінках книги зібрані міркування зокрема про те, як долати духовні кризи; що означає бути успішним у християнському розумінні; як віднайти і розрізнити особисте покликання; яка роль індивіда й спільноти у суспільстві; чим є Церква у наш час; як не втратити внутрішнього миру у просторі війни.
Це видання познайомить читача із владикою Борисом Ґудзяком — першим ректором, а тепер президентом Українського католицького університету у Львові, істориком, богословом, громадським діячем, пластуном. Ділячись справді непересічним досвідом, єпископ розповідає про особистий духовний пошук, наставництво і працю над собою, різницю менталітетів, наприклад, європейців та американців, стосунки з особистими вчителями. На сторінках книги з’являються і оживають для читача такі моральні й духовні авторитети, як Патріарх Йосиф Сліпий, Блаженніший Любомир Гузар, свята Мати Тереза з Калькутти, о. Генрі Ноуен, Томас Мертон, тощо.
Але найяскравішою рисою книги є її атмосфера особистої рефлексії: вона дозволяє особисто переглянути й поставити собі певні питання. Яка роль Католицького університету і чи зберіг він ідею, яку в нього закладав Патріарх Йосиф, закликаючи «великого бажати»? Що таке успіх і авторитет саме для мене і якою ціною можна його здобути? Яке значення стосунків та спілкування і в чому цінність чи необхідність доброго духовного проводу? До міркування над цими й іншими питаннями запрошують автори книги, закликаючи «жити таїнством», тобто цінувати кожен день життя як унікальний Божий дар. Зрештою, читання цієї книги стане затишним часом пошуку миру в собі, доповнивши його мудрими порадами і теплими спогадами відомого українського єпископа.
Книгу можна придбати в книгарнях «Видавництва Старого Лева» та його онлайн-книгарні.
Довідка
Владика Борис Ґудзяк — митрополит Філадельфійський для українців-католиків в США, засновник і перший ректор Українського католицького університету у Львові, історик, богослов, громадський діяч.
Народився в м. Сикарузи, штат Нью-Йорк, в родині біженців з України. Зустріч у семилітньому віці із Патріархом Йосифом Сліпим стала для нього доленосною, і дала початок звивистому шляху до священичого покликання і служіння. Навчався в Гарвардському університеті, де здобув докторський ступінь із славістики і візантиністики. На початку 90-тих року переїхав жити до України та зайнявся вивченням і поширенням духовного досвіду підпілля Української Греко-Католицької Церкви. З 2012 року мешкає поза межами України – спочатку в Франції, де був главою єпархії святого Володимира, тепер – в США, де очолює митрополію та служить духовним лідером для українців-католиків.
Богдана Матіяш — письменниця, перекладачка, редакторка. Експертка Українського Культурного Фонду. Редакторка часопису «Критика».
Народилася 28 січня 1982 року в м. Києві. Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Філологія. Історія, теорія літератури та компаративістика» (2004).
Дебютувала поетичною збіркою «Непроявлені знімки» (Київ: Смолоскип, 2005), але визнання здобула завдяки наступній поетичній збірці – «розмови з Богом» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2007). Костянтин Москалець назвав «розмови з Богом» найсенсаційнішим поетичним виданням 2007 року, а Андрій Бондар припустив, що «розмови з Богом» «із плином часу стануть культовою книжкою, як стали такими, приміром, перша збірка Олега Лишеги “Великий міст” або “Діти трепети” Василя Герасим’юка».
Крім того, є авторкою поетичних книжок «Твої улюблені пси та інші звірі» (2011) і «Пісня Пісень» (2018), книжки есеїв «Братик Біль, Сестричка Радість (2014, 2021) та казок «Казки Різдва» (2013–2015).
Найновіша книжка – «Жити Таїнством. Вісім розмов із митрополитом Борисом Ґудзяком» (2023).
Учасниця письменницьких стипендій у Польщі, Австрії, Латвії, Німеччині та Україні.
Авторка перекладів із польської, білоруської та англійської. Зокрема, переклала книжки Лєшека Колаковського, Ришарда Капусцінського, Анджея Стасюка, Маріуша Щиґела.
Лауреатка низки премій, зокрема Нагороди Союзу українок Америки (2010) та Почесної відзнаки «За заслуги перед польською культурою» (2014).
