Як нам сьогодні потрібно відчути, що Бог нас не покинув! Бог рухається до нас. Тому-то Послання Синоду Єпископів нашої Церкви, яке ми скерували до нашої світової громади з Рима, так і називається «Я тебе не покину!». Бо це — слово Боже до людини всіх часів і народів. Це — слово вашої матері-Церкви до вас, де би ви не були, у якому розпачі не перебували, які б гіркі сльози не лилися сьогодні з ваших очей.
Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час Літургії в катедральному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха в Римі у 20-ту неділю після Зіслання Святого Духа за григоріанським календарем. Цього дня в головному соборі Апостольського екзархату в Італії відсвяткували храмовий празник. Із Главою Церкви співслужили владики Діонісій Ляхович та Іриней Білик, пише Департамент інформації УГКЦ.
Роздумуючи над уривком з Євангелія про воскресіння сина вдови з Наїна, Предстоятель зазначив, що ключ до розуміння того, що сталося, — вигук очевидців: «Великий пророк повстав між нами» і «Бог навідався до свого народу». За словами Глави Церкви, воскресаючи сина вдови, Христос начебто сповняє на собі життєву історію пророка Іллі, однак перевищує його важливість та силу: «Христос показує, що приходить не пророк, не ще якась людина до людей, але сам Бог навідується до свого народу, — наголосив Блаженніший Святослав. — Бо там, де приходить Бог, там, де Він навідується до людини, все перемінюється. Простір смерті перетворюється на простір життя, замість сліз приходить радість, замість розпуки — надія».
Архиєрей розповів, що «Господь навідався до свого народу» — це центральні слова книг Нового Завіту, адже завжди вони були пов’язані з якоюсь особливою дією Бога щодо людини. Сьогодні ж ми чуємо, що прохання, молитва людини до Бога: «Прийди!» — це джерело сили і стійкості християн усіх часів. «У найбільших муках і стражданнях ранні християни навіть тут, у Римі, молилися „Прийди, Господи Ісусе!“. Бо коли Бог приходить, із Ним приходить перемога християн над поганами, перемога життя над смертю», — наголосив Блаженніший Святослав.
Предстоятель зазначив, що «палії війни сьогодні намагаються розпалити війну по цілому світі, щоби прикрити свої невдачі в Україні», а також згадав багатостраждальну Україну крізь призму слів про простір смерті та матір, яка втратила сина: «Наш народ на колінах зустрічає героїв, які повертаються бездиханними додому із фронту. Хто може втішити сьогодні Україну? Хто може втерти наші сльози? Ми сьогодні невтомно молимося: Прийди, Господи Ісусе! Прийди і перетвори простір життя на життя вічне, простір смерті на перемогу над злом!».
Блаженніший Святослав привітав парафіян катедрального храму Святих мучеників Сергія і Вакха в Римі із храмовим святом. Він зазначив, що після відновлення сопричастя між Києвом та Римом цей храм Папа Римський надав Київській Церкві як посольство при Апостольському престолі. Відтак пригадав, що у храмі спочиває Київський митрополит Рафаїл Корсак (1637–1640), який прибував до Рима і старався про беатифікацію св. Йосафата Кунцевича.
«Я пригадую, як на списку цієї парафії в 1994 році був тільки один парафіянин, а потім сотні українських жінок стукали до дверей цього храму, — зазначив Блаженніший Святослав. — І завдяки вам, дороге українське віруюче жіноцтво, ми сьогодні маємо і український екзархат в Італії, і цей храм перетворився, переобразився на катедральний собор».
«У цей день храмового свята цього унікального історичного храму, який вписав дуже глибокі сторінки історії єдності між Києвом і Римом, ми сьогодні тут, святкуючи, молимося в Римі за Київ, тут, у Вічному місті — за нашу багатостраждальну, спливаючу кров’ю українську землю», — відзначив Глава Церкви.
Наприкінці Літургії Блаженніший Святослав привітав владику Іринея Білика з 45-річчям священничих свячень, яке він відзначив напередодні, а також подякував особам, що перекладали щоденні звернення Глави УГКЦ упродовж першого року повномасштабної війни і продовжують перекладати щотижневі.
