Відтоді, як єпископ-помічник Донецького екзархату УГКЦ владика Максим Рябуха був хіротонізований у грудні 2022 року, через 10 місяців після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, він проїхав понад 50 000 км прифронтовими територіями поблизу окупованих районів Східної України, щоб опікуватися своєю паствою — і він там почувається, як удома.
Душпастирство на прифронтових територіях
«Все моє життя як богопосвяченої особи, як священника протягом останніх 16 років, було життям на периферії, з молоддю і з простими людьми. Тому навіть зараз я відчуваю себе як вдома, в будь-якій ситуації і знаходжу будь-який спосіб, щоб зустрітися, побачити і поспілкуватися з моєю духовною родиною», — сказав салезіянин в інтерв’ю «Католицькій службі новин» 7 вересня, перебуваючи в Римі на щорічному Синоді Єпископів УГКЦ.
За допомогою онлайн-трансляцій Божественних Літургій та повідомлень, переданих через місцевих священників і в чатах парафіяльних груп, владика Рябуха зумів налагодити зв’язок з тими, хто перебуває у важкодоступних регіонах. Один католик в окупованій зоні сказав місцевому священнику: «Ми не знаємо нашого єпископа-помічника, але той факт, що він завжди пам’ятає про нас і вітається з нами, вже змушує нас ставитися до нього з великою повагою», — розповів єпископ в інтерв’ю.
Єпископи та священики Донецького екзархату не можуть дістатися до своїх парафій та людей на окупованих Росією територіях, звідки католицьких священників вигнали, а двох ув’язнили у листопаді 2022 року.
Натомість на підконтрольній Україні території вони служать Літургії на відкритому повітрі та у військових казармах, часто під гуркіт бомб, що падають поруч. Солдати і цивільні, християни і невіруючі, за словами єпископа, відвідують Божественну Літургію інколи навіть для духовного перепочинку від жорстокості війни. Він поділився з редакцією «маленькими чудесами» зі свого служіння у воєнний час, наприклад, коли інтенсивні бомбардування стихали якраз перед Літургією, або коли вода і вино, використовувані для Служби Божої, залишалися рідкими під час служіння в наметі при мінусовій температурі.
Зустріч і спілкування із Папою Франциском
Владика Максим Рябуха був одним з 45 єпископів, які приїхали до Риму на щорічний Синод Української Греко-Католицької Церкви, щоб зустрітися з Папою Франциском та іншими офіційними особами Ватикану. Папа запевнив їх у своїй підтримці України і звернув увагу на коментарі, які він зробив, вихваляючи культурні плоди Російської імперії, що викликало негативну реакцію.
«Довіра людей до Папи є дуже крихкою» у Східній Україні, — сказав єпископ в інтерв’ю CNS. «Рівень чутливості є найвищим у найбільш напружених ситуаціях, тому зараз кожне слово має дуже велику вагу».
Хоча Папа Франциск неодноразово висловлювався від імені «мученицької України», 25 серпня він закликав молодих російських католиків пишатися своєю спадщиною як спадкоємців «великої Росії» на чолі з Петром Великим і Катериною II, які розпочали завоювання з метою розширення кордонів Росії.
Зустрічаючись з українськими єпископами 6 вересня, Папа повторив своє пояснення, що він вихваляє культурну, а не імперську спадщину Росії, але визнав, що його формулювання, можливо, було не найкращим. Проте, Папа Франциск наголосив єпископам недвозначно: «Я з українським народом».
Як фізичний знак своєї підтримки Папа Франциск передав єпископам копії 226 заяв, які він зробив зі згадкою про Україну з часу російського вторгнення в лютому 2022 року.
Реакція українців на слова Папи
«Ми відчуваємо, що Папа дуже добре знає про те, що відбувається в Україні, а ще більше ми відчуваємо його любов до нашої землі і нашого народу», — сказав єпископ Максим на наступний день після зустрічі з Папою. Але він також сказав: «Прості люди не мають часу думати про те, хто щось говорить, а хто не говорить, тому що у своєму повсякденному житті вони намагаються вижити під час бомбардувань».
«Коли ти не маєш пояснення, але чуєш слова, які для нас виражають дуже чіткі ідеї, тоді ти задаєшся питанням: „Хто з нами, а хто проти нас?“», — пояснив він.
Інші зустрічі із представниками Апостольської столиці
У Римі українські єпископи також зустрілися з кардиналами П’єтро Пароліном, Державним секретарем Ватикану, Куртом Кохом, префектом Дикастерії сприяння єдності християн, Клаудіо Гуджеротті, префектом Дикастерії для Східних Церков, та Маттео Дзуппі, архиєпископом Болоньї і посланцем миру Папи Франциска.
Архиєпископ Борис Ґудзяк, український католицький митрополит Філадельфійський, повідомив 7 вересня CNS, що він звернувся до Папи Франциска та інших кардиналів з проханням організувати «узгоджені міжнародні католицькі зусилля, щоб допомогти загоїти духовні, психологічні та фізичні рани» українців, які все ще перебувають в Україні або шукають притулку за кордоном, шляхом «доступу до того, що католики в різних країнах можуть досягти з точки зору урядових та гуманітарних ресурсів».
«Всі допомагають, але існує більша потреба в координації, і багато чого ще потрібно зробити в Україні», — підкреслив він.
